Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№15 (491), 13 квітня 2006 року


БОЛИТЬ


ЛАВИНА



МІСЯЦЬ ТОМУ ВОНА ЗАБРАЛА НА ГОРІ ДРАГОБРАТ ЖИТТЯ П'ЯТЬОХ БУКОВИНЦІВ


З Дмитром Сидоряком, одним з трьох щасливчиків, які залишились живими під час сходження лавини у Карпатах, ми познайомились у Чернівецькому кардіологічному центрі, куди він потрапив після пережитого на Драгобраті. Лікар одного з лікувальних кабінетів Людмила Кічковська по секрету сказала, що сумний і задуманий пацієнт і є той самий чоловік, якому дивом вдалося врятуватися зі снігового полону, а відтак майже з того світу витягнути ще двох своїх друзів-гірськолижників

ПОШТА


ЯК БУКОВИНЦІ ВИБОРИ У СВІТІ ПРОВОДИЛИ


Ваша газета час від часу друкує цікаві матеріали. Тому, можливо, читачам після закінчення виборів буде цікаво узнати, що наші земляки за кордоном були активними учасниками виборчого процесу.
Я випадково прочитав у "Голосі України" склади закордонних виборчих дільниць і коли проаналізував їх, то побачив багато людей, яких знав особисто. Доля розкидала їх по всьому світу

ПОДРОБИЦІ


ЧЕРНІВЦІ В ЄВРОСОЮЗІ ПРЕДСТАВЛЯТИМЕ "АВСТРІЯ"



У п'ятницю, 14 квітня, в мистецькій галереї "Дзига" українській та європейській публіці репрезентують мистецький проект чернівецького скульптора, художника та фотохудожника Броніслава Тутельмана "Австрія" (Європа), що загубила голову", який є частиною ширшого загальноєвропейського арт-проекту. Наразі йдеться про художню інтерпретацію єдиного збереженого в Україні пам'ятника часів існування Австро-Угорщини десятьма митцями з п'яти країн Європи

ТЕМА ТИЖНЯ


ЧЕРНІВЦІ КОАЛІЦІЇ НЕ УКАЗ



У Чернівцях – політичне затишшя. На перший погляд, політикум узяв після напружених виборів закономірний тайм-аут. Це і так, але й не так. Після того, як ЦВК цього тижня оголосила остаточні результати парламентських виборів, частина активних, першої шеренги, чернівецьких політиків, кажуть, вже у Києві попередньо приміряла на себе костюми народних депутатів

ГАРЯЧА ДОБА


На Вижниччині з підозрою на гепатит госпіталізована 21 дитина


Цього тижня у селі Вали Вижницького району Чернівецької області з підозрою на вірусний гепатит А госпіталізовано двадцять одну дитину

Міста Буковини мають нагоду отримати грант Євросоюзу для покращення стану довкілля


У Чернівецькій області з робочим візитом побувала Координатор Проекту TCAS (схема розподілу грантів) в Молдові та Україні Тетяна Гайдаренко

Рибу на Буковині охоронятимуть цілодобово


З 10 квітня до 8 липня у Чернівецькій області проходитиме тримісячник з охорони рибних запасів у водоймах області в нерестовий період

На залізничній станції знайшли бомбу


Авіаційну бомбу вагою 25 кілограмів було знайдено минулої п'ятниці поблизу станції "Чернівці-Північна"

Ювілей майстрині святкували творчо


90-річний ювілей відомої в Україні та Австрії вишивальниці, художниці, орнаменталістки Ксенії Колотило святкували на Буковині у середу, 5 квітня, в культурно-мистецьких закладах області були проведені святкові заходи

Будинок-корабель у Чернівцях відреставрують


Будинок-корабель, який є відомою архітектурною пам'яткою Чернівців, у цьому році буде відреставровано

Найстаршому сільському голові виповниться 80 років


У Чернівецькій області змінено 35,7% сільських голів, з одинадцяти міських голів обрано п'ять нових, з восьми селищних – чотири. Про це повідомляє ЗІК з посиланням на керуючого справами облради Миколу Довбиша

Організовуєш мітинг – дай мітингуючим біотуалети


Дозволи на проведення масових заходів на площах та майданах Чернівців відтепер видаватимуться організаторам лише за умови встановлення в місці їх проведення біотуалетів, повідомляє прес-служба Чернівецької міськради

ЗНАЙ НАШИХ!


ЛЮДИ СТАЛИ ЖИТИ КРАЩЕ І ВЖЕ ВАРЯТЬ ДОРОГІ ГОДИННИКИ


Безумовно, що час – це гроші. Навряд чи хтось сьогодні стане спростовувати це правило ринкової економіки, хоча воно й відносно нове для нас. Але чи справді наші краяни вміють цінувати час? Це намагався з'ясувати журналіст "Доби", відвідавши майстерню з ремонту годинників. Бо, як-не-як, а саме годинник є дзеркалом невблаганного і всевладного часу

ВІЗИТИ


НА БУКОВИНІ ЮРІЙ ЛУЦЕНКО СКАЗАВ, ЩО ПОЦІКАВИТЬСЯ ЧЕРНІВЕЦЬКИМИ МІШКАМИ, ЗАВЕЗЕНИМИ ДО КИЄВА



До візитів високих гостей з Києва буковинські журналісти завжди ставляться з особливою цікавістю. Надто до такого непересічного помаранчевого високопосадовця, людини, яка гідно витримала випробування владою і користується великою симпатією серед простих українців, як міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко

ПОЖИВЕМО-ПОБАЧИМО


ОБ'ЇЗНУ У ЧЕРНІВЦЯХ ЗБУДУЮТЬ ДО 600-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ МІСТА?


Сподівання на те, що здача першої черги об'їзної дороги певним чином розвантажить головні магістралі Чернівців від засилля машин, а отже, від заторів, не виправдались. Спеціалісти кажуть, що дороги "задихають" лише тоді, коли на повну потужність запрацює друга її черга, завдяки якій увесь транзитний та інший транспорт виїжджатиме з вулиці Руської і братиме курс одразу на румунський напрямок

АТИ-БАТИ


ЦІЄЇ ВЕСНИ ЛАВИ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА ПОПОВНЯТЬ ДЕВ'ЯТСОТ БУКОВИНЦІВ


З першого квітня в Україні розпочався весняний призов юнаків до лав Збройних сил. Триватиме призовна кампанія впродовж двох місяців. Як повідомили в Управлінні прес-служби Міністерства оборони України, під час цьогорічної весняної кампанії до лав Збройних сил та інших військових формувань України планується призвати 30795 осіб

ДОБА ІСТОРИЧНА


ЦЕЦИНСЬКА ДЕРЖАВА



Чернівці невпинно прямують до свого 600-річчя. Ще 15 років тому місто виглядало майже середньовічним, але потроху змінилося, помолодшавши на 6 століть. І все ж, за всієї поваги до Чернівців, слід згадати місцину, яка старша за місто на 13 років і 10 місяців. 1395 року в документі з багатьма печатками згадано Цецин. А кожен працівник міської ради і кожен громадянин розуміє святість документа з печатками.
Про Чернівці оповідають багато легенд, та більшість з них виникли зовсім недавно. Лише Цецин оповитий справді давніми легендами про таємничі підземелля і скарби, сховані в надрах чи нетрях цієї гори.
Цецин приваблював людей з давніх часів. На краю Графської Поляни збереглися рештки городища трипільської культури. Поруч з ним археологи відкрили два слов'янські селища ХІ ст. На вершку, поблизу телевежі, можна побачити декілька валів і ровів, які перетинають хребет, що тягнеться від Цецина на захід, до гори Паланки.
Колись на місці телевежі стояв кам'яний замок, який привертав до себе увагу місцевих і закордонних істориків. 1908 року там проводив розкопки професор Чернівецького університету Володимир Милькович. У 30-х роках ХХ ст. на Цецині працювали фахівці Інституту військової історії Міністерства оборони Румунії. І в першому, і в другому разі було знайдено монети і речі XIV ст., а також кераміку більш раннього часу.

Півстоліття тому дослідження Цецинської фортеці розпочав Борис Тимощук, якому 7 квітня виповнилося б 87 років. Це був цілковито незвичайний чоловік, який у вільний час залюбки ходив пішки на Цецин і не раз водив із собою студентів-істориків, прищеплюючи їм повагу до нашої старовини, особливо до давніх Чернівців і Цецина. Три десятиліття тому авторові цих рядків пощастило брати участь у розкопках валів і ровів, які прикривали Цецин із заходу. Розкопавши рів, віддалений на 150 м від телебашти, ми знайшли уламки посуду ХІ-ХІІІ ст. Інша група знайшла рештки житла ХІ ст. на південь від вершини Цецина. Огляд поверхні поля засвідчив, що там існувало невелике селище цього ж часу.

Близько середини XIII ст. у підмурівок Цецинського замку було сховано давньоруський скарб


І все ж Б. Тимощук, зважаючи на розкопки попередніх дослідників, спочатку вважав, що Цецинський замок у камені було збудовано в XIV ст. Потім він дещо розширив хронологічні рамки до другої половини ХІІІ ст. Крапку над "і" поклав Сергій Пивоваров – вихованець і продовжувач справи Б. Тимощука. Він звернув увагу на скарб срібних прикрас, який, за архівними даними, був знайдений 1839 року в руїнах Цецинського замку. Знахідку було передано до Музею мистецтв у Відні, де вона зберігається і понині. С. Пивоваров встановив, що прикраси датуються серединою ХІІІ ст. і є типово давньоруськими. Разом з тим жіночі цяцьки зроблені за половецькими зразками, що й не дивно, адже тодішні князі (крім Романовичів – родини Романа Мстиславовича, батька Данила і Василька Романовичів) брали за дружин переважно гарних половецьких дівчат. А що вже казати про бояр!
Відкриття С. Пивоварова має принципове значення. Адже, якщо скарб було сховано в підмурок Цецинського замку близько середини ХІІІ ст., мабуть, внаслідок нападу монголо-татарів, то це означає, що кам'яний замок тоді вже існував. Справді, Данило Романович був чи не першим серед давньоруських князів, який ще до монголо-татарського нашестя почав оточувати свої найважливіші міста (Володимир і Холм) кам'яними стінами. Після того він почав повсюдно споруджувати кам'яні вежі, які, зазвичай, називалися "стовп'є". Князь Данило використав досвід Західної Європи, де з ХІ ст. ледь не на кожному горбі стояв донжон (у Франції) чи бергфрід (у Німеччині).
Розкопки укріплень на Цецині в 1956 і 1976 рр. засвідчили, що наприкінці Х – на початку ХІ ст. на вершині гори була споруджена невелика дерев'яно-земляна фортеця, можливо, як один з осередків влади київських князів над навколишньою територією. Коли ж у середині ХІІ ст. на протилежному березі р. Прут виникло укріплене місто (Ленківецьке городище), то Цецинська фортеця стала головним сторожовим пунктом для нього. Адже саме із заходу могли підійти запеклі вороги Галицького князівства – войовничі угри.
Значення твердині на Цецині зросло після занепаду давньоруських Чернівців у 50-х роках ХІІІ ст. Очевидно, саме сюди, на важкодоступну для монголо-татарської кінноти вершину, піднесену на 541 м над рівнем моря, перемістився представник князівської адміністрації. У центрі фортеці було споруджено кам'яну башту діаметром 20 м, яка мала декілька поверхів, пристосованих для постійного проживання в ній людей. Професор В. Милькович виявив сліди круглих димарів, вмонтованих у стіни. Завдяки їм башта обігрівалася упродовж цілого року.
Підступи до Цецинської башти були додатково укріплені ровами і валами, на вершинах яких стояв частокіл із товстих колод. Озброєння воїнів складалося із самострілів (арбалетів) і мечів, про що свідчать знахідки відповідних наконечників стріл і уламків. Отже, у замку перебував князівський, а не татарський гарнізон. Фрагменти посуду місцевого виробництва теж вказують на присутність воїнів місцевого походження, а не чужинців. Нарешті, назва замку з характерним давньоруським суфіксом присвійності -ин говорить сама за себе. Сусідні українські замки – Снятин, Хотин, Микулин – теж називалися за цією моделлю.

Король Лайош І включив Цецинську волость до Молдавського воєводства


У середині ХІV ст. Цецин потрапив під владу Угорщини, яка взяла участь у загарбанні Галицько-Волинського князівства. Король Лайош І, певно, включив Цецинську волость до складу Молдавського воєводства. У 1359 р. воно відокремилося від Угорщини, проте зміцнення Польщі після Кревської унії з Литвою змусило молдавського господаря Петра Мушата скласти васальну присягу польському королю Владиславу ІІ Ягайлу. Його наступник воєвода Роман виступив проти польсько-литовської коаліції, яка 1393 р. захопила Поділля, але потрапив у полон до поляків. Розгніваний король Владислав ІІ почав домагатися від нового господаря Молдавії Стефана І передачі фортець, які раніше належали до Галицького князівства, під польську зверхність.
Унаслідок польсько-молдавських переговорів, які закінчилися 6 січня 1395 р., молдавські посли підписали грамоту про визнання господарем Стефаном зверхності польського короля. У грамоті зазначалося, що "о Цецин и о Хмелевъ" йтиметься окремо, під час особистої зустрічі господаря з королем. Саме за таких обставин назва замку потрапила до тексту документа і завдяки цьому маємо першу згадку про Цецин.
Від того ж часу дійшла і друга згадка, яка збереглася у Воскресенському літописі ХV ст. Його укладач включив до літописного тексту список "градів руських далеких і близьких". Щоправда, назви деяких градів спотворені, наприклад, замість Бакота написано Батока, замість Корець – Кочеречь і т.д. Тому й не дивно, що між Серетом і Коломиєю значиться град Нєчюнъ замість Чечюнъ. Список датується кінцем 1394 – серединою 1396 р.
Від початку ХV ст. дійшло ім'я володаря замку – боярина Хотька Цецинського. Це був знаний діяч, бо влітку 1404 р. він узяв участь у польсько-молдавських переговорах у Кам'янці, де разом з молдавським господарем Олександром Добрим склав присягу на вірність Польщі.
Хотько управляв значною територією. Цецинська волость простягалася від села Урвиколеса (частина нинішньої Новоселиці) аж за Шипинці й від р. Сірет до Дністра. Волость ще називалася "державою", бо староста "держав" її від господаря. Крім того, в той час слово "урядувати" передавалося виразом "держати ряд". Ось чому в грамоті 1435 р. зустрічаємо згадку про "Собранец у Цециньскои держави". (Нині Шубранець на Заставнівщині).

Поляки завдали ударів по Цецину і Хмелеву



Під кінець правління господар Олександр Добрий порушив васальну присягу, пограбував Покуття, спалив Снятин і Коломию. У відповідь поляки завдали ударів по Цецину і Хмелеву (останній розташовувався, можливо, поблизу Снятина). Мабуть, протягом 1432-1433 рр. ці фортеці перебували в руках поляків. 13 грудня 1433 р. молодший син померлого Олександра Стефан ІІ (Стецько) присягнув на вірність королю Польщі, який повернув йому "тыи городы, Цецунь а Хмелов, со тыми волостми и селы, которыижь к ним прислушають". В цій угоді зазначено, що ці "городи" лежать "межи нашею землею Рускою и Волоскою". Руською землею називали тоді Галичину.
1435 року владу в Молдавії захопив Стецьків старший брат Іліяш, що викликало невдоволення нового короля Польщі Владислава ІІІ. Він зажадав повернення Хотина, Цецина і Хмелева "и со всіми волостьми, місты (и) селы...". Воєвода Іліяш був змушений погодитися на це.
І все ж король не відібрав Цецин та інші "городи", а залишив їх господарю. Це можна пояснити тим, що Іліяш записав спірні фортеці за своєю дружиною княгинею Марією (Маринкою), яка була рідною тіткою короля. На чолі цих волостей стояли тоді Щефул Цецинський і Мануїл Хотинський. Останній був з Маринкою у Львові, коли Стецько в 1444 р. осліпив Іліяша.
Після трагічних подій, пов'язаних з осліпленням і смертю чоловіка, Маринка поставила перед королем Польщі, своїм племінником, вимогу обміняти Цецин й інші фортеці на рівноцінні володіння в Польщі. Через загибель Владислава III у битві з турками під Варною це питання не було вирішене, а згодом відпало, бо Маринчин син Роман розбив Стецька і стратив його, відомстивши за осліплення свого батька. Роман повернув матері Цецин й інші фортеці. Та недовго вони торжествували, бо проти них виступив менший брат Іліяша і Стецька Петро. Роман і Маринка втекли до Кам'янця, а Петро закріпився у Цецині, звідти послав листа подільському старості Д. Бучацькому з пропозицією дружби. Оригінал листа, датований кінцем 1447 р., зберігається у Варшаві, в Архіві давніх актів. Поки що це єдиний документ, написаний "у Цецуни" і, водночас, найдавніший з чернівецьких документів.
Детрих Бучацький надав допомогу Роману, який спільно з поляками вибив дядька з Цецина. Той утік в Угорщину, де отримав підтримку і прогнав Романа з Молдавії. Боротьба між нащадками Олександра Доброго точилася ще довго, поки владу не захопив його наймолодший син Петро Арон. Під час переговорів у Хотині 1455 року він запропонував полякам дати княгині Маринці місто Серет і село Ольховець з усіма прибутками замість Цецина і Хотина. Поляки погодилися на це, хоча остаточне рішення мав прийняти король. Казимир IV вирішив це питання на користь воєводи Петра.

1 квітня 1457 р. адміністративним центром "Чернівської держави" стали Чернівці


Скориставшись цим, господар провів адміністративну реформу, скасував Цецинську волость-"державу" і запровадив посаду "уставичного чернівецького старости". 1 квітня 1457 р. адміністративним центром волості ("Чернівської держави") стали Чернівці. Від того часу цецинський замок не згадувався у джерелах. Мабуть, він був зруйнований під час попередньої феодальної усобиці. Проти нього могла застосовуватися й артилерія, яка в наших околицях уперше була використана 1393 р., коли литовці брали подільські замки.
Чернівецьких старост інколи називали цецинськими, але з 1481 р. стара назва зникла остаточно. Чернівці впевнено йшли в гору, в той час як гордий замок невпинно вростав у землю, руйнуючись під впливом природних стихій. І все ж він простояв ще 300 років. На першій топографічній карті Буковини, укладеній австрійським капітаном Ф. фон Мігом 1773 р., бачимо на вершині Цецинської гори якісь будівлі і напис "Altes Schlos Zetzina" ("Старий замок Цецин"). А ще пізніше, 1846 р., чернівецький історик-аматор Ф.А. Вікенгаузер зустрів на Рошоші старого діда Думітрескула, який пам'ятав рештки дерев'яних риштувань у верхній частині башти. Все це цікавило дослідника, тому що після 1788 р. від замку залишилися лише незначні руїни, з яких хвацькі чернівецькі бюргери добували каміння для підмурків. "Половина Чернівців збудована з Цецинського замку" – приказували колись у нашому місті. Але руїни вперто трималися за овіяну легендами вершину давнього Цецина. Наприкінці XIX ст. Р.Ф.Кайндль писав, що "зараз вершину гори прикрашають лише дві міцні, наче скеля, кам'яні стіни, які не піддаються століттям...".
Технократизм XX століття стер з лиця землі й ці останні рештки "Цецинської держави". Зате телевежа допомагає теперішнім чернівецьким бюргерам бачити чудово збережені, але чужі замки, чужі реліквії, чужі святині.

Олександр МАСАН, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології, античної і середньовічної історії ЧНУ ім. Ю.Федьковича, спеціально для "ДОБИ". На фото: 1. Срібні прикраси ХІІІ століття зі скарбу, знайденого в руїнах Цецина в 1839 р. 2. Б.О.Тимощук зі студентами на Цецині (1976 рік). 3. Рештки муру Цецинського замку (світлина 1956 року)



ЕКСКЛЮЗИВ


ЯК НАЗВЕШ ЯХТУ, ТАК ВОНА І ПОПЛИВЕ,



АБО ПОПУЛЯРНА ГРАМАТИКА ВУЛИЧНИХ ТАБЛИЧОК


У Штатах вулиці не називають на честь когось, а просто нумерують. Відтак, вздовж міста йдуть 1, 2, 3... Стріт (себто вулиця), а впоперек 1, 2, 3 Авеню. Все просто. У нас у Чернівцях – по-іншому. Зазвичай вулиці і площі називають на честь особистостей, подій тощо

ГРИМАСИ


ПРОБЛЕМНІ "КОНФІСКАТИ"



Про так звані "конфіскати" (конфісковане за рішенням судів майно, у тому числі й автомобілі) у народі давно ходять легенди та чутки. Чимало людей цікавляться: де можна купити конфісковану на митницях продукцію? Адже, на їх думку, конфісковані товари після тривалого зберігання (судові ж справи тривають не один місяць) переоцінюються і стають дешевшими

ВЕРНІСАЖ


"ВЕСНА-2006"


Під такою назвою у Чернівецькому художньому музеї експонується виставка творів викладачів Вижницького коледжу прикладного мистецтва. Як свідчить анотація, за столітню діяльність коледж підготував понад 25 тис. висококваліфікованих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, з них понад 200 стали членами Національної спілки художників, Національної спілки народних майстрів та Спілки дизайнерів України, майже 50 – науковцями, кандидатами та докторами наук

© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.