Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№ 24(142), 8 червня 2001 року.


АТАС!


СМЕРТЬ ЗАМІСТЬ РЯТУНКУ


НЕСЕ КРОВ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ДОНОРІВ


Отримавши численні травми, тракторист із Кіровоградщини міг відійти з хвилини на хвилину. Тож поспішаючи з рятунком, медики вдались до екстреного методу – прямого переливання крові. У результаті чоловік все ж вижив. Та, як з’ясувалося згодом, вижив після травми, щоби… померти від СНІДу. Не маючи часу на обстеження донора, вени потерпілого закачали ВІЛ-інфікованою кров’ю. Випадок прикрий і, за словами медиків, поодинокий. Принаймні у нашій області, запевняє головний лікар обласної станції переливання крові Василь Мігайчук, використання неперевіреної крові давно суворо заборонено. Вся без винятку вона ретельно обстежується на наявність збудників гепатиту, венеричних інфекцій та СНІДу, тому "підстав для хвилювання немає". Насправді ж, саме стосовно останнього – найстрашнішого захворювання, жодної гарантії діюча система перевірки дати не може. Застосовувані в Україні вітчизняні тест-системи діагностують ВІЛ-інфекцію лише на третій (!) місяць з моменту зараження. Доти (позаяк кількість антитіл є ще замалою для недосконалої методики) кров навіть від ВІЛ- інфікованих буде "поза сумнівом"

ТРАГЕДІЯ


САМОСПАЛЕННЯ


ВЧИНИВ В'ЯЧЕСЛАВ НА ПРОПОЗИЦІЮ ДРУЖИНИ РОЗЛУЧИТИСЯ


Хоронили В'ячеслава (точніше те, що від нього залишилось) усім мікрорайоном. Прийшли цілим цехом колишні працівники заводу, де він працював, сусіди, друзі і просто добрі люди, які почули про його трагічну смерть. Труну не відкривали, у морзі заздалегідь поклали біля напівзотлілих кісток одяг, взуття. Поруч – свічечку, яку зазвичай кладуть у руки покійнику. На труну прилаштували портрет, з якого ледь усміхався молодий ще чоловік, блакиттю очей та легкою усмішкою спростовуючи все, що відбувалося довкола. Плакали жінки, не соромились сліз чоловіки. Біль відбився і на обличчях трьох дітей: двох старших – нерідних і спільного – найменшого сина. Дружина трагічно загиблого стояла, немов закам'яніла, опустивши очі донизу. Напередодні вона категорично відмовилась брати покійного додому з моргу. На це у неї були мотиви. Друзі В'ячеслава ледве вмовили привезти труну у двір для прощання. Бажаючі сказали теплі прощальні слова, яких він заслужив за життя. Священика на похороні не було – самогубців за християнським звичаєм не відспівують

АКТУАЛЬНО


100 МІЛЬЙОНІВ ЕЛЕКТРИЧНОГО БОРГУ ЯК ПРИЧИНА ДЛЯ РЕМОНТУ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ


Ну, не вірять наші люди офіційним повідомленням і все. Почувши з офіційних вуст позитивну інформацію – ділять її, як мінімум, надвоє, а негативну, навпаки, множать у кілька разів. От і заспокійливі повідомлення про, начебто, планові ремонти повітряних електромереж сприйняли буковинці з недовірою. Бо що ж буде далі, якщо навіть у найекономічнішу для енергетиків пору року доводиться обмежувати електроспоживання?

АТАС!


ГРОБАРІ. ПРОФЕСІЯ ЧИ СПОСІБ ВИЖИВАННЯ?


Тут закінчуються усі життєві шляхи. Кладовище – останній притулок, але для когось – і хліб насущний. Бо в останню путь проводжають померлого не тільки рідні, але й цвинтарні гробарі. Труну у місце вічного спочинку опускають саме вони. Звісно, цю роботу рідко хто обирає свідомо, часто – від безвиході. Георгій і Віктор працювали раніше на "Гравітоні", мали добру платню та впевненість у завтрашньому дні. Їхні колеги – обидва Сергії – теж були при ділі. Коли запропонували роботу на кладовищі, що по вулиці Зеленій, погодились. Хоча, як говорить один із них, гробарів чомусь прийнято вважати другосортними людьми

Ш-Ш-ША...


ЗОЛОТО ВІД НЕСТОРА МАХНА


НЕЗРІВНЯННОЇ КРАСИ ЛАНЦЮЖОК ВАГОЮ 46 ГРАМІВ, ПРИНЕСЛА У ЛОМБАРД ЖИТЕЛЬКА ОДНОГО З РАЙЦЕНТРІВ ОБЛАСТІ.


Цей цікавий епізод з історії діяльності ломбарду, що по вулиці ім. О.Кобилянської у Чернівцях розповів його директор Микола Цибуляк. Відвідувачка, здаючи під заставу золото, наповідала експертам берегти його, як зіницю ока. Красивої старовинної форми ланцюжок 583 проби із хорошого золота подарував її бабусі Нестор Махно, життєвий шлях якого перетнувся одного разу із запиленими дорогами нашого буковинського краю. Вдатися до послуг ломбарду жінку примусила матеріальна скрута. Але в обумовлений час власниця прийшла по ланцюжок, внісши позичені гроші назад у касу. Свою фамільну таємницю та величезну цінність вона бережно загорнула у хустинку і надійно заховала до кишені

РАКУРС


ЧИ ПОТРІБНА ЯЩУРОВІ ВІЗА?


Про "коров’ячий сказ" та ящур ЗМІ писали багато. У відповідь на публікації ескулапи МОЗ та місцевих управлінь охорони здоров’я в один голос заявили, що ці епідемії Україні не загрожують, а отже, для людей немає ніякої небезпеки. На чому ж базується така впевненість? Звичайно ж, на тому, що були вжиті певні профілактичні заходи, зокрема заборона імпорту м’яса. Також введено додаткові вимоги щодо продажу м’яса на ринках – туші тепер потрапляють на чернівецькі ринки без головного та спинного мозку (все це власники худоби при забої тварин повинні самостійно виймати та закопувати в землю). Хоча, здавалося б, для того, щоби встановити, чи заражена худоба, необхідно провести імуноферментний аналіз тканин саме мозку. Окрім того, збудник губчастоподібної енцефалопатії – пріон, може міститись не тільки у м’ясі. Нещодавно професор Донецького державного медичного університету Валерій Шлопов заявив, що пріон може міститись у йогуртах, кондитерських виробах, маргаринах, бульйонних кубиках та косметичній продукції. До групи ризику також включені й деякі лікарські препарати, адже їх компоненти – зокрема глюкагон, альбумін, глюконат кальцію – отримують з тваринного матеріалу. Велика проблема постала враз і перед виробниками імунобіологічних препаратів, зокрема вакцини проти поліемієліту, грипу, гепатиту А, дифтерії, віспи та інших інфекцій, для виготовлення яких також використовуються ферменти коров'ячої крові

ПОЛУНДРА


ПІД БУКОВИНУ ЗАКЛАДЕНО 500 ТОНН ВИБУХІВКИ


CАМЕ СТІЛЬКИ В ОБЛАСТІ НАЛІЧУЄТЬСЯ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН І–ІІІ КЛАСУ НЕБЕЗПЕКИ


Проблемою токсичних відходів сьогодні не злякаєш нікого. Набагато більше людей жахає повсякденна боротьба за виживання, а токсичну заразу згадують хіба що у контексті катаклізмів: отруєнь землі, води, повітря. Тим часом забуті відходи нікуди не зникають, і є міною сповільненої дії– . Сьогодні щомиті "вибухнути" на Буковині загрожують близько 500 тонн токсичних речовин. І це тільки за приблизними підрахунками. Детальну інвентаризацію та облік ще тільки належить здійснити у рамках реалізації обласної програми поводження із токсичними відходами

ТЕМА ТИЖНЯ


БАЛОГА – МОСКАЛЬ, БАУЕР – ?..


Призначення минулої суботи добре відомого буковинцям Геннадія Москаля головою Закарпатської облдержадміністрації викликало неабияке пожвавлення... у Чернівцях. Екс-губернатор з Ужгорода Віктор Балога, який сам попросився з посади, був одним з двох керівників областей, відставки якого устами Віктора Медведчука вимагала не так давно СДПУ(о). Другим, як відомо, у есдепеушному списку є прізвище чернівецького губернатора Теофіла Бауера. І ця обставина після відставки у Закарпатті, звісно, не може не коментуватися на Буковині. Тим паче, що той же В.Балога уже пояснив своє звільнення (цитую УНІАН) "політичною необхідністю у зв’язку з приходом нового прем’єра". А новий прем’єр, як відомо, був затверджений у парламенті в результаті складної системи домовленостей, які включали у себе торг навколо посад не тільки на рівні столичних міністерств, але й місцевому також. Тож цілком ймовірно, що відставка в Ужгороді є одним з прикладів виконання Адміністрацією Президента своїх зобов’язань перед фракцією есдепів, які одноголосно підтримали у парламенті внесену Леонідом Кучмою кандидатуру Анатолія Кінаха

КЛАСИКА


СТІНГ УЖЕ КОРОЛІВСЬКА КОМАХА


На рубежі весни-літа українська столиця приймала Стінга. Те, що у світі сприймається як бомондова вечірка, у нашій країні, судячи з потужної PR підтримки, подавалося мало не як головна шоу-подія року, десятиліття, а може, й усіх минулих ста літ. Хоча сказати, що Київ у ті дні жив і дихав тільки передчуттям зустрічі з англійською зіркою, було б перебільшенням. Адже логічно, що Палац "Україна" вмістив переважно не тих людей, котрі хотіли побачити Стінга, а тих, хто міг собі це дозволити. Бо ж викласти за пару квитків на більш-менш пристойні місця щось півтисячі доларів могли, м’яко кажучи, не всі. Проте, хто зміг, почув те, що хотів, – старі улюблені балади знаменитості з початку дев’яностих, розбавлені трохи новішими композиціями релізу BRAND NEW DAY. Однак не думаю, що з присутніх хоча б половина чула чи фанатично сприйняла останній СD Стінга. Щоправда, це було й не потрібно, бо як би не рвав на собі джинси батько семи дітей, п’ятдесятилітній Гордон Метью Самнер, як би не розписували у Мелорам-файлах музику британців як сучасну та надмодну, все ж Стінг залишиться тим Englishmen-In-New-York з межі 80-х – 90-х. Зрештою, воно й непогано, а у порівнянні з тими ж "Скорпіонами", що штурмували Київ кількома місяцями раніше, насправді виглядало як сучасна музика. А якщо такими темпами піде й далі, може років через півтора до нас завезуть і Бйорк, і Ю-ту, і Кренберіез, і Депеш Моуд

ПРЕМ'ЄРА


IN TE SPERAVI*


Софія Майданська нині працює над романом про наше рідне місто й сподівається завершити його до осені. Але, знаючи, як непросто нині відбутися українській книжці, й побоюючись, що новий твір прочитаємо нескоро, "Доба" звернулась до письменниці з проханням надати для публікації фрагмент рукопису. І ось він перед вами.


I звалося містечко Садгора...
Чому?
Бо зранку воно садовило Еву, коли та ще була малим дівчатком, на своє рамено, обсаджене горіхами, білими черешнями та золотими ранетами i носило до самого вечора, доки Ева, побачивши молоденького місяця, що заснув, поклавши голову під крило, сама не починала позіхати. Тоді наше містечко вкладало дівчинку спати під мерехтливе, м'яке відлуння далекого дзвону, на якому було написано латинською мовою: "Мене зробив Іоган Христіан в Садагурі в poцi 1773", а далі церковно-слов'янською: "На честь Трійці i на возвеличення Діви Mapiї, в місті Її народження при Петрі бароні фон Гартенберзі". Спав місяць, спала дівчинка, лише містечку було не до сну; притулившись до теплого боку гори, воно ніколи не змикало своїх очей: варто було заснути одному вікну, як одразу засвічувалося іншe, тому що містечко навіть не уявляло coбi, як можна хоча б хвильку прожити, не дивлячись на Еву

ПРИЇХАЛИ


ЗБІРНА УКРАЇНИ ЗНОВУ ВТРАТИЛА ОЧКИ


У матчі на НСК "Олімпійський" між національними збірними України та Норвегії було зафіксовано нічийний результат – 0:0. Отож підопічні Валерія Лобановського знову засмутили вітчизняних уболівальників

© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.