Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№ 30(205), п'ятниця 19 квітня 2002 року.


НАШОГО ЦВІТУ



НЕ ЗОВСІМ ЧЕРНІВЧАНИН, АЛЕ ТОЧНО УКРАЇНЕЦЬ ПОЛАТАЙКО


ПОРІЗАВ НА ПАЗЛИ ОДИНАДЦЯТЬ МЕГАПОЛІСІВ


Звітуючи про початок Бієнале Сан-Паулу (міжнародного фестивалю сучасного мистецтва), деякі українські засоби масової інформації повідомляли, що Україну там представляє чернівчанин. Як би приємно і радісно це не звучало для нас, тутешніх, але таке твердження досить умовне, бо Тарас Полатайко вже дванадцять років як мешкає в Канаді. Однак і чернівчанином його назвати також не гріх - тут він ріс і формувався як художник, тут живе його родина. Батько Тараса - голова обласного осередку Спілки художників України Ярема Полатайко - показав нам радісну листівку, надіслану сином із Бразилії. "...І от накінець Бієнале відкрилося. Здається, успішно для мене... У трьох головних бразильських газетах писали "найуспішніша інсталяція", - повідомляє родичів Тарас.

ТЕМА ТИЖНЯ


ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ВИБОРІВ НЕ БУЛО. ВОНА ПРИСНИЛАСЯ. КАНДИДАТАМ, КОМІСІЇ І ЖУРНАЛІСТАМ


Минулого вівторка на Буковині знову восторжествувала справедливість. Її відновив Ленінський міський суд Чернівців, який скасував рішення територіальної комісії по виборах депутатів Чернівецької обласної ради про проведення повторних виборів у трьох районах області - Заставнівському, Хотинському і Сокирянському.Територіальну комісію зобов'язано на підставі протоколів окружних виборчих комісій про результати голосування провести реєстрацію обраних депутатів облради від цих районів. Рішенням суду, схоже, залишились дуже задоволеними панове скаржники - в основному люди, зайняті на нелегкій праці в обласній та районних держадміністраціях, але які, незважаючи на це, дуже образились, коли комісія, кваліфікувавши вибори на їх округах сфальсифікованими, позбавила кандидатів можливості ще більше і наполегливіше працювати на благо буковинського народу тепер ще й депутатами. Автор цих рядків був на згаданих судових засіданнях і у нього склалось враження, що вони були простою формальністю. Але сказане, звісно, вже не має ніякого значення, як і всі намагання представників виборчої комісії довести суду очевидні речі. Суд, рішення якого треба виконувати, знову виявився у нас найгуманнішим, скаржники торжествують, а з ними в області вкотре торжествує і демократія. Це про неї, коментуючи перебіг судових засідань, як "розмову глухого з німим", сказав голова територіальної комісії Микола Подільчук.

P.S. "Доби"


Коли верстався номер, стало відомо, що вчора обласна виборча комісія більшістю голосів так і не прийняла доведені їй судом рішення. А її голова Микола Подільчук подав заяву про складання з себе повноважень. Аналогічні заяви написали ще чотири члени комісії. Схоже, що "крапки" у виборчому скандалі (про неї також бадьоро повідомляла прес-служба ОДА), не вийшло...

Володимир СТЕФАНЕЦЬ, “ДОБА”



ДЖУНГЛІ


НЕЛЕГАЛЬНИЙ СВІТ ТЕЛЕФОННИХ СПОКУС


Користувачі телефонів в Україні, мабуть, найменш захищена категорія громадян. Їм доводиться або досить дорого платити за міжміські та міжнародні розмови, або шукати ці ж послуги за меншу ціну в напівтіньовому секторі приватних операторів, а іноді навіть оплачувати чужі телефонні переговори, які ведуться за їх рахунок.

СЕ ЛЯ ВІ


MULTUMESC ТОБІ, ІТАЛІЄ


ЗА КОРДОН ІЗ СЕЛА БЕРЕСТЯ ВИЇХАЛО БІЛЬШЕ ПОЛОВИНИ МЕШКАНЦІВ


При в'їзді у Берестя кожного, хто сюди завітає, гостинно зустрічає змішаний березовий та сосновий лісок. Білокорі красуні, яких по обидва боки оберігають смарагдові шати, запрошують відвідати це красиве село у п'яти кілометрах від центральної автомагістралі. Село, у якому проживає здебільшого румуномовне населення, невеличке - тут офіційно нараховується близько 850 осіб. Насправді людей у ньому значно менше - ще років три тому облуправління праці та зайнятості краю з тривогою констатувало: найбільше людей виїжджає за кордон саме з Берестя, Малинівки та Довжка Новоселицького району. Ці села віддалені як від обласного, так і від районного центрів. Спочатку "у бій" пішли жінки, згодом почали виїжджати і їхні чоловіки, залишивши здебільшого малолітніхдітей на своїх престарілих батьків. Саме цей аспект і є найбільшою проблемою у тій безвиході, яка називається безробіттям на селі. Далекі Італія, Іспанія чи Португалія стали близькими практично кожній берестянській родині, чиї діти поїхали туди на заробітки. Але до виїзду синів чи доньок за кордон більшість із них ставляться з розумінням.

БЕЗ НП, ЯК БЕЗ РУК


ДІТИ БЛУКАЛИ ЛІСОМ 17 ГОДИН


Минулої неділі у селі Їжівцях Сторожинецького району сталася надзвичайна подія, звістка про яку облетіла всю Україну. Того дня біля 18 год. подружжя Н., що мешкає у цьому селі, виїхало у ліс по гриби, взявши із собою двох дітей - 6-річну Маргариту і Василька, якому ще не виповнилося чотирьох. Батьки пішли у ліс, залишивши дітей гратися у машині. Через годину дорослі повернулися, але дітей на місці не застали. Батьки зрозуміли, що діти заблукали в лісі, і почали їх гукати та шукати поблизу. Коли їх спроби виявилися марними, кинулися по допомогу до села. Однак спільні пошуки їжівчан теж не принесли успіху і близько 2-ї ночі перелякані батьки звернулися до міліції.

ЗДОБУТКИ


НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ ДОБУВАТИМУТЬ НАФТУ


Закладення свердловини планується вже найближчим часом - наприкінці весни. Три нафтодобувні компанії розгортають свою діяльність на Тернопільщині. НАК "Нафтогаз України" вже починає буріння свердловини, на яку планує витратити орієнтовно 5 млн. гривень. На двох інших ділянках НАК "Надра України" та ЗАТ "Укрексімнафтопродукт" закінчують розвідувальні роботи.

АКЦІЯ


СТРАЙК В ОПЕРІ


12 квiтня у Львiвському академiчному театрi iм. Соломiї Крушельницької з iнiцiативи виконавцiв була вiдмiнена вистава - балет "Даремна обережнiсть". Актори театру оголосили акцiю протесту у зв'язку iз затримкою заробiтної плати.

P.S. "Доби"


Як повідомив агентству УНІАН соліст балету Львівської опери Олег Петрик, лише за останній рік із театру через відсутність належних умов праці звільнилося 14 музикантів. Частина оркестру виїхала працювати до сусідньої Польщі, провідні солісти балету працюють у Німеччині, Іспанії, Австрії, "Це не був страйк, люди просто фізично виснажені, бо через відсутність грошей їм доводиться працювати голодними і пішки ходити на роботу", - сказав О.Петрик.

Данило КОРНІЄНКО, Львів, "ДОБА"



Ж-Ж-ЖАХ!


МЕБЛІ ІЗ "СЮРПРИЗОМ"


ВБИВШИ ХАРКІВ'ЯНИНА, ГІСТЬ СХОВАВ ТРУП У ДИВАНІ, ЯКИЙ ПОТІМ ПРОДАВ РАЗОМ ІЗ МЕРТВИМ ТІЛОМ


Із 28-річним харків'янином Григорієм Смурим 32-річний росіянин Іван Пермяк познайомився наприкінці січня в спецприймальнику лінійного відділу міліції Південного вокзалу Харкова. І хоч абориген вважався бомжем, тим не менше, володів своїм приватносекторним житлом. А тому, за законами гостинності, запропонував росіянину погостювати в нього. Гостювання візитера із сусідньої держави, яке супроводжувалось масою цікавих самогонно-застільних заходів, затяглось до середини березня, після чого громадянин Смурий почав натякати візитеру, що, мовляв, "пора і честь знати". Але громадянин Пермяк образився і від гіркоти цього почуття убив гостинного харків'янина - задушив, а потім завдав кілька ударів сокирою по голові.

А У НАС...


ОБРІЗАНИЙ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН


Опалювальний сезон в Івано-Франківську достроково завершився - за тиждень до 17 квітня.

ПРИЇХАЛИ!


"ТИ ПІДМІТАЙ, ВАСЮ, ПІДМІТАЙ..."


У цивілізованих країнах, де протягом доби ніхто не бачить прибиральників вулиць і все в порядку з культурою, навіть не чули, що таке місячник благоустрою. Запитали б ви про це американця чи німця - засміяли б. Місячник санітарної очистки та благоустрою населених пунктів - це саме те, що варто назвати одним словом "сором". Бо ж, виходить, одинадцять місяців смітимо, де заманеться, а один потім прибираємо. Хоча... Бог із нею, з самою суттю цієї ідеї. Бо якби ж хоч раз на рік вже всі дружно взялися за прибирання територій, за які відповідаємо... Та в тім-то й річ, що чимало господарників не бажає докласти рук, аби парк чи вулиця стали чистими й охайними.

"МУДРІ" РІШЕННЯ


БУДУЙМОСЯ, БО МИ ТОГО ВАРТІ!


ІСТОРІЯ БУДИНКУ №28



Аномальна любов до будівництва закладена у гени українців: як тільки з'являються гроші - одразу звели дім, підробили ще - "спромоглися на прибудовочку". Звісно, коли є своя земля, де можна вправлятись у зодчестві, то у душах земляків просто ангельський хор наспівує: рідна хата, за кровні гроші, на своїй землі. Важче з таким хобі жити у містах, але й тут завжди знайдеться вихід - тому й рясніють чернівецькі будинки мансардами, які перелаштували з горищ, верандами, що добудовані на дахах магазинів у нових мікрорайонах.

КУПИЛА МАМА КОНИКА


ДО НАСТУПНОЇ ПЕРЕВІРКИ ПРОЦВІТАЄ CТИХІЙНА ТОРГІВЛЯ


Цьогорічна весна для Чернівців характерна не лише теплом, пролісками і прибраними вулицями, але й пожвавленням торгівлі. Поблизу ринків, куди не глянь, йде жвава торгівля сільськогосподарською продукцією. Чернівчанам економічно вигідно купувати ці продукти - вони дешевші від тих, які продаються у магазинах. Єдине, що неприємно вражає, - масштаби стихійності торгівлі. Торгують на тротуарах, а свій товар розкладають прямо під ногами. Антисанітарія, та й годі. Але ми таки купуємо ці продукти, дарма що на зубах іноді хрумкає пісок. Та й бабцям вигідно торгувати у підворітті, бо можна не заплатити ринковий збір. Хоча є й інші причини. Кожен з відвідувачів, приміром, ринку "Центрального", що по вулиці Червоноармійській у Чернівцях, звертав увагу на сільських жіночок, які, тримаючи пляшки чи банки у руках, припрошують купити у них молоко чи сметану.

ОНУКИ ЛЕЙТЕНАНТА ШМІДТА


У "ЛЕГЕНДИ ПРО ЗАГАДКОВОГО ЗЛОДІЯ" НЕЛЕГЕНДАРНИЙ ФІНАЛ


Хто має прямий чи опосередкований стосунок до чернівецьких шкіл (працює, діти вчаться чи знайомих там має), чув "легенду про невідомого злодія". Приходив якийсь чоловік, скажімо, до учительської і казав, що шукає вчительку, щоправда, - знає її лише з вигляду, а не за ім'ям. Чому добрі люди залишали його чекати "знайому вчительку", а самі йшли на урок - цього пояснити ніхто не може. Проте коли поверталися, то недораховувалися сумок, пальт і парасоль. Був іще один розвиток сюжету: той самий, судячи з прикмет, інкогніто, запитував школярів, як звуть їхню вчительку, а коли починався урок, то викликав її до телефону, мотивуючи терміновість страшною історією. Коли жінка бігла до телефону, він повертався до класу за її речами, пояснюючи дітям, що "вчительці дуже потрібно відлучитися".

ПАРКЕТНА


ІРИНА КОРОТУН - НЕ БЕРЕГИНЯ, АЛЕ КОРЕГИНЯ



Вчора у світі відзначили Міжнародний день пам'яток історії та культури. Зокрема і в Україні, яка нещодавно визнала це свято. Ну, а для Чернівців 18 квітня просто мусить бути особливим днем, адже вся центральна частина нашого міста - заповідна територія. Її головна хранителька - начальник відділу історико-архітектурної заповідної території міськвиконкому Ірина Коротун - співрозмовниця "Доби".

© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.