Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№ 47(222), вівторок 25 червня 2002 року.


ПОДРОБИЦІ


ТРАГЕДІЯ НА ВУЛИЦІ КОБИЛЯНСЬКОЇ



Минулої суботи у Чернівцях за десять секунд триповерховий будинок на вулиці Кобилянської, 19 ще австрійської, початку минулого століття, забудови перетворився у руїни. Сталося це о 8.10 ранку. Звістка про обвал зі швидкістю звуку облетіла Чернівці, до місця події почали збігатися перелякані люди. Дорогу надто цікавим перекривали правоохоронці - всюди стояла стовпом пилюка, була розкидана цегла, щомиті міг обвалитися вцілілий дах будинку. На місці руйнування уже працювали пожежники, солдати підрозділу МНС. Коли вони прибули, з-під розвалин долинав стогін, звідти стирчала рука. Забравшись на купу груддя, пожежники розгребли цеглу і витягнули хлопця. Як згодом з'ясувалось, це був 16-річний мешканець квартири №10 Артур Воткайло. Хлопець був живий, на щастя, не надто травмований. На носилках його винесли з розвалин і каретою швидкої медичної допомоги доставили до лікарні. Врятувало Артура те, що він опинився зверху на купі груддя, оскільки його квартира була на останньому поверсі. Скільки людей знаходилося на той час у полоні руїн, про це рятувальники ще не знали. З самого початку з-під купи цегли та міжповерхового перекриття доносився ще чийсь благаючий голос: "Допоможіть!" Як з'ясувалось згодом, це просив порятунку прикутий до ліжка 80-літній Іван Маркович Олексієнко з квартири №5. Але рятувальники були безсилими - голос дідуся доносився з-під розвалин, а туди потрібно було ще пробратися. За попередніми підрахунками, належало розгребти, вивезти кілька десятків тонн цегли, дерев'яних та металевих конструкцій. Підоспіла техніка ледве встигала вивозити те, що ще півгодини тому називалося будинком. Солдати вантажили на машини важкі довжелезні балки, тут же посеред вулиці розбирали дерев'яні покриття, бульдозери вантажили цеглу. Рештки будинку вивозили на територію цегельного заводу, аби його мешканці могли потім відшукати свої речі. Деякі, знайдені, солдати складали поруч. Розгрібати купи цегли впереміж з важкими конструкціями виявилось нелегкою справою. Час йшов, солдати працювали до виснаження, а величезна гора руїн майже не зменшувалася. Згодом дістали першу жертву обвалу - Тетяну Іванівну Миколаєнко, мешканку квартири №6. Накриту простирадлом, жінку винесли з колишнього будинку, що став для неї домовиною. Обласний прокурор Віталій Поцілуйко, що прибув на місце події, був стривожений інформацією мешканців вулиці Кобилянської, що нібито під розвалинами могли опинитися ще жінка з дитиною, які у цей час стояли біля вітрини магазину.

ЗДОБУТКИ


ЗАРПЛАТНИЙ МІНІМУМ ПІДНЯЛИ,


АЛЕ ІНСТРУКЦІЇ ПРО ТЕ, ЯК НА НЬОГО ПРОЖИТИ, НЕ ДАЛИ


Із 1 липня поточного року мінімальний рівень зарплати в Україні становитиме 165 гривень (досі було 140). Тішитися з цього приводу чи сумувати? З одного боку - для тих, хто отримує мінімальну зарплату, не те що кожна додаткова гривня, а й кожна копійка має вагу. З іншого, прожитковий мінімум, офіційно встановлений в Україні, - 342 гривні. Отож ті, хто давав "добро" отакій мінімальній зарплаті, мали б супроводити своє рішення іще й детальною інструкцією: як на неї прожити. Щоправда, наші так звані середні зарплати також не набагато більші. На Буковині, наприклад, середній заробіток лише 246 гривень, у той час як загалом у державі - 355. Щоправда, реальні грошові витрати наших краян, як свідчить статистика, у 1,5 раза перевищують розмір отримуваних зарплат. Бо наш люд уже давно звик жити за принципом: "Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих", не покладаючись на державну "доброту". Хоча, якщо послухати владу всіх рівнів, складається враження, що вона не їсть-не спить, б'ючись денно і нощно, аби підвищити ефективність виробництва, покращити фінансовий бік підприємства галузей, навіть видає "суворі" приписи керівникам, котрі затримують виплату зарплати. Замість того, щоб вимагати зменшення величезних нарахувань на фонд зарплати, аби невигідно було приховувати істинні розміри зарплат і не ділити їх на дві частини - офіційну й "конвертовану". Тобто ту, що видається у конвертах і, зрозуміло, приховується від податківців.

ОТАКОЇ


ІСПАНСЬКІ "НОГИ" ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ РАДІАЦІЇ


НА ДУМКУ ФАХІВЦІВ ТЕПЕР ВОНИ "РОСТУТЬ" ІЗ ТРОПІЧНОЇ СПЕКИ


Кілька місяців поспіль на Буковині не вщухає радіофобія, викликана нібито витоком радіації на Хмельницькій АЕС. Щобільше, тепер до неї доплели навіть Іспанію. Бо начебто забили вже тривогу й тамтешні ЗМІ, налякавши повідомленнями буковинських остарбайтерів. Та, за словами заввідділом радіаційної безпеки обласної санстанції Леоніда Дячука, ні раніше, ні зараз реального підгрунтя чутки-страшилки не мають. Радіаційний фон на території Буковини залишається у межах норми. А в останні дні він навіть дещо знизився: при стабільних 14-15 мікрорентген на годину дозиметри фіксують 13-14. "Наша служба знімає покази двічі на день у декількох стаціонарних точках області, щодня надходить також інформація з усіх районів, тобто ми в змозі оцінити ситуацію в цілому, - говорить Л.Дячук. - А нашим дозиметрам можна вірити: щороку вони проходять метрологічну повірку, тому не "брешуть". Адже з часом радіометричні прилади також можуть виходити з ладу, відтак - помилятися у той чи інший бік. Оскільки у населення дозиметрів сьогодні не бракує, не виключено, що у всьому завинив якийсь несправний "приватник". Однак імовірніше, переконаний Леонід Іванович, що чергова, червнева "серія" радіофобії має інше, метеорологічне підгрунтя. У сукупності з традиційною для Буковини високою вологістю спека спричинила так званий ефект тропіків, який дуже негативно позначається на самопочутті. Особливо ж страждають від нього люди з розладами серцево-судинної системи. Проте втому, головний біль і запаморочення тут же вкотре "списали" на хмельницьку радіацію. Тим часом, повідомив "Добі" начальник обласного управління з надзвичайних ситуацій Анатолій Дудка, якому вже неодноразово доводилось дзвонити у Хмельницький, у сусідів все спокійно.

МИМОХІДЬ


Прикрий випадок трапився одного літнього суботнього вечора із сином мого колишнього однокласника-друга. Групка дітей п'яти-семи років мирно гралася біля під'їзду власного будинку, що на проспекті Незалежності у Чернівцях, під заспокійливий гомін бабусиних розмов. Аж раптом, неначе з-під землі, постала молода, квітуча жінка. Підбігши до найближчої дитини і різко замахнувшись палицею, вона завдала першого удару. Від несподіваного болю хлопчина аж присів, обличчя перекосилося від болю і образи. За першим ударом посипались наступні. Жінка била дитину, вкладаючи в удари всю лють і силу дорослої людини. Закінчивши екзекуцію й відкинувши тепер вже непотрібну палицю, зникла так само несподівано, як і з'явилась.

ДОБА ІСТОРИЧНА


БЕРЕСТЕЧКО НАШОЇ ПАМ'ЯТІ І НЕЗАЛЕЖНОСТІ


На могилах не сваряться, на могилах моляться. А ще сидять і думають. Мабуть, щоб краще зрозуміти вчинки своїх попередників. Не виняток й козацькі могили на місцях Берестецької битви, річницю якої відзначаємо у ці дні. Бо хтозна, чи наша поразка під Берестечком остаточно не пробудила націю? Можливо, це й справді був той великий посів і кожен козак, який поліг тут на Волинській землі, став зерном, з якого виросла наша вперта історична пам'ять і воля до боротьби за державну незалежність.



Під Берестечком зібрано гори людських кісток, але хто скаже, чиї вони? Де польські, а де українські? Тим часом втрати обох армій за тринадцять днів битви були величезними - понад 30 тисяч осіб. Обидва ж війська зійшлися біля волинського містечка на лівому березі річки Стир. Тут на просторій рівнині, зручній для використання кінноти, і відбулась битва, яка справила великий вплив на хід визвольної боротьби українців.

ПОДІЯ


СУДДІВСЬКИЙ "ПАТРОНАТ" ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ



На попередніх фінальних частинах чемпіонату світу з футболу здобуття збірною Південної Кореї у груповому турнірі бодай одного очка - то вже був успіх. Зараз же південнокорейська команда буде грати у півфіналі. Звісно, у цьому є велика заслуга авторитетного голландського спеціаліста Гууса Хіддінка. І все ж одна з головних причин різкого сходження південнокорейської збірної - допомога арбітрів. Спочатку від суддівського свавілля у матчі з азіатами постраждали італійці, а у 1/4 фіналу "людина у чорному" єгиптянин Гандур та його помічники відправили додому симпатичну збірну Іспанії. У матчі Південна Корея - Іспанія пан Гандур без будь-яких причин не зарахував два голи, які забили іспанці. Як наслідок, основний та додатковий час гри завершився нульовою нічиєю. У серії післяматчевих пенальті перемогли співгосподарі змагань - 5:3 і потрапили до півфіналу. Впевнена хода південнокорейців під патронатом суддівського корпусу наводить на думку, що збірна Південної Кореї може стати й чемпіоном світу. Принаймні це вже нікого не здивує.

ОТАКОЇ!


ПЕРЕМОГА "КАЛИНІВСЬКОГО РИНКУ", АБО ПІСЛЯМАТЧЕВИЙ БОКС



Фаворитом фінальної гри Кубка Чернівецької області ФК "Лужани" - "Калинівський ринок" вважалися представники Кіцманщини. Однак завдяки голу колишнього футболіста чернівецької "Буковини" Петра Семотюка перемогу з рахунком 1:0 святкував "Калинівський ринок". Безперечно, успіх "Калинки" став можливим завдяки повній самовіддачі усіх її гравців. І все ж у лавах підопічних Івана Ринжука окремо треба відзначити голкіпера Павла Решетника, Василя Супчинського, Валерія Королянчука, Андрія Унгуряна. Щоправда, останній на 56-ій хвилині зустрічі ледь не вразив власні ворота. На щастя (для "Калинівського ринку"), його партнер по команді Павло Решетник підстрахував колегу. Окрім згаданих футболістів, у складі команди-переможниці на зелений газон чернівецького стадіону "Гарт" виходили: Тарас та Юрій Шелепницькі, Сергій Лоюк, Анатолій Гамаль, Віктор Олійник, Дмитро Білоус та Іван Гакман.

ПЕРЕГОНИ


НА БАТЬКІВЩИНІ ШУМАХЕР-СТАРШИЙ НЕ ПЕРЕМІГ



Черговий етап "Формули-1" - "Гран-прі Європи", який проходив на німецькому автодромі "Нюрбургрінг", завершився тріумфом команди "Феррарі". Як і в Австрії, обидва пілоти італійської конюшні прийшли до фінішу першим і другим. Однак якщо в Шпільберзі Рубенс Баррікелло (на фото) поступився першою позицією Міхаелю Шумахеру, то на батьківщині "червоного барона" кращим виявився бразилець.

ЗНАЙ НАШИХ!


НОВОСЕЛИЦЬКА "ОСВІТА" З НАГОРОДАМИ


Представники Новоселицької дитячо-юнацької школи "Освіта" (товариство "Спартак") взяли участь у першості України Міністерства освіти та науки з легкої атлетики, яка пройшла в Білій Церкві. Спортсмени змагалися у двох вікових групах 87-88 р.н. та 89-90 р.н. Підопічні заслуженого тренера України Володимира Степанова та Віктора Никорича зуміли здобути кілька нагород. Так, у віковій групі 89-90 р.н. у стрибках у довжину з результатом 150 см перемогла Даніела Никорич. Також треба відзначити Романа Савчука. У стрибках у довжину з результатом 150 см він посів четверте місце.

ПРИЇХАЛИ!


НАРКОТЕМА БЕЗ СЕНСАЦІЙ



Суспільство, неспроможне гарантувати безпечне життя своїм громадянам, - жалюгідне. Незважаючи на демократичність конституційних засад, на декларовані й реальні права й свободи тисяч людей, які... гинуть або стають інвалідами в банальних дорожньо-транспортних пригодах. Без воєн. Без терористів.

У цьому сенсі розмова з кандидатом медичних наук, головним наркологом управління охорони здоров'я, головним лікарем обласного наркологічного диспансеру Віктором Самсонюком - далеко ширша за тему керування автомобілем у нетверезому стані.

ОНУКИ ЛЕЙТЕНАНТА ШМІДТА


ЯК ГЛУХОНІМИХ ДО ГРЕЦІЇ ВІДПРАВЛЯЛИ


Останнім часом почастішали звертання до Чернівецького міського відділу міліції громадян, яких ошукали місцеві турфірми.

PLЕASE, НА НАРИ


ДАРМОВА ХАЛВА ВИЛІЗЛА БОКОМ


Уже зараз посадовці з обласної організації, яка опікується проблемами інвалідів, лише руками розводять щодо доцільності створення та функціонування громадської організації "Допомога інвалідам".

ЩО ТО ЗА ЗОЛОТО, ЯКЕ ТЕМНІЄ?


Того серпневого дня співробітників внутрішніх справ м.Чернівці підняли за сигналом "тривоги". І причина для цього була більш ніж серйозна - у обласному центрі з'явився кваліфікований шахрай, а водночас і спритний злодій.
До міліцейських підрозділів від потерпілих надійшло одразу дві заяви. Молода жінка з вулиці Головної лила гіркі сльози каяття, звинувачуючи себе у необачності: незнайомець запропонував їй придбати прикраси із золота - сережки та кулон. А вже через годину "щаслива" власниця розкішних обновок, за які виклала 140 гривень, помітила, що "золото" потемніло. Експерти в один голос засвідчили, що вироби виготовлені із звичайнісінької міді. Проте в їхніх руках була робота високопрофесійного "майстра".
Інша заява літньої чернівчанки висвітлювала майже аналогічну ситуацію. Щоправда, в останню хвилину жінка відмовилася від покупки. Але за той час, коли вона "крутилась" біля дзеркала, з квартири зникло 180 гривень. Причому, прикмети "продавця" в обох ситуаціях збігалися.
- Ми були переконані, що до нас завітав гастролер, який намагається у найкоротший час збути підробки і зникнути з міста, - розповідає начальник Чернівецького міськвідділу УМВС в області, полковник міліції Микола Харабара. - Тому терміново сформували декілька оперативно-слідчих груп, залучили до пошукових заходів практично увесь особовий склад. Через шість годин наполегливих "прочісувань" мікрорайонів вони вийшли на шахрая та злодія. Таким чином у полі зору правоохоронців з'явився 35-річний мешканець Окницького району Республіки Молдова Віктор Радукан.
Як з'ясувалося, окрім уже зазначених злочинів, гастролер був причетний ще до двох аналогічних крадіжок (загальна сума крадених коштів та речей - 724 гривні), а також ще одного шахрайства. Щоправда, у даному випадку він запевняв господарку, що за "копійки" придбає для неї мішок цукру. Взяв велосипед іноземного виробництва вартістю 420 гривень і... зник.
Проти Радукана було порушено кримінальну справу і незабаром він знайшов собі постійне місце проживання - у слідчому ізоляторі.
Згодом Віктор постав перед судом. Був визнаний винним у протиправних діях проти власності громадян, і на три роки відбув за колючий дріт. Окрім того, його зобов'язано відшкодувати заподіяні збитки потерпілим.

Володимир ДРАЮК, керівник центру громадських зв'язків УМВС Чернівецької області


© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.