Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№8 (536), 22 лютого 2007 року


ДОБА І МИ


ЧЕРНІВЕЦЬКЕ МЕТРО



СТРАТЕГІЧНИЙ ОБ'ЄКТ, ЗБУДОВАНИЙ У ЧЕРНІВЦЯХ У 70-ИХ РОКАХ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ, – У НЕБЕЗПЕЦІ


Проїжджаючи якось вулицею Нахімова у Чернівцях, була вражена одним дивним об'єктом під високою горою. Між сухими стеблами бур'янів виднівся чималий бетонований зсередини отвір, який прикривали поржавілі металеві ворота з величезною літерою "М".
– Оце і є наше справжнє чернівецьке метро, – прокоментував побачене один з місцевих жителів. – До війни цей об'єкт збудували євреї і слугував він підземним переходом із Роші аж до залізничного вокзалу.
Чоловік переконував, що навпростець через метро дорога на Гагаріна у декілька разів коротша і що нібито жителі Роші довгий час користувались ним як підземним переходом. За його словами, у радянські часи метро закрили, і з тих пір воно слугує тунелем, крізь який витікають грунтові води.
Існує ще одна версія з приводу даного об'єкта. Чернівчанин Борис Майсузенко розповідав, що, за деякими даними, споруда попід землею була секретним військовим об'єктом, збудованим ще за Румунії. Чоловік стверджує, що у його сусіда від батька збереглася карта підземних комунікацій міста тих часів, де позначено і підземну споруду, про яку йдеться. Борис Майсузенко каже, що на початку 90-их років минулого століття він особисто добивався у Чернівецькій міськраді дозволу, щоб підземний перехід використовувати як метро для транспортування людей за принципом фунікулера за маршрутом "Університет – залізничний вокзал". Пан Борис розповідав, що він навіть знайшов інвестора. Однак його планам буцімто здійснитися не вдалося, у міськраді пояснили, що так зване "Метро" є не чим іншим, як дренажною галереєю, збудованою у радянські часи для відведення вод на зсувонебезпечній дільниці.

Якщо б не збудували дренажну галерею, залізничний вокзал опинився би під землею



Що це саме так, авторові цих рядків розповів керівник групи протизсувних робіт Чернівецького тресту зеленого господарства і протизсувних робіт Олексій Гордійчук. За його словами, у Чернівцях, зокрема в районі вулиці Гагаріна, у 70-их роках фактично збудували дві дренажні підземні галереї. Перша з них починається з вулиці Гагаріна і простягається на відстань 1210 метрів на вулицю Нахімова. Галерея має хвилястий напрямок під землею, охоплює вулиці І.Богуна, Й.Главки, Грибоєдова тощо. Обидві дренажні галереї діаметром 2,20 метра і збудовані із збірних залізобетонних тюбінгів. Над першою з них пробурено 58 дренажних фільтросвердловин глибиною від 16 до 40 метрів. Будували цю та галерею №2 спеціалісти "Київметробуду". У Харкові, до речі, виготовлялась проектна документація на спорудження цього об'єкта. Щоправда, у тресті зеленого господарства та протизсувних робіт, на балансі якого числиться дренажна галерея, робочих креслень не збереглося. Олексій Гордійчук розповів, що з 1978 по 1989 роки за цією адресою функціонувало ціле управління протизсувних робіт, яке займалося проблемами зсувів на теренах нашої області. Відтак його об'єднали із трестом зеленого господарства, а фахівців цього профілю кого скоротили, хто сам звільнився, і нині він один відповідає за цю важливу ділянку роботи.
Олексій Гордійчук усе життя працював геологом. То ж проблеми – зсувонебезпечні ділянки на території міста та й області знає, як свої п'ять пальців. Каже, що добре пам'ятає повені 60-их років, особливо у 1969 році: на очах у людей стихія буквально змила ціле весілля, а також 1991 рік, коли внаслідок випадання дощів у воді опинився майже увесь залізничний вокзал. Саме природні катаклізми, а також активізація суглинково-глинистих відкладень, якими вкрита протилежна від вокзалу гориста місцевість, й спонукали владу до пошуку кардинальних рішень. Ситуація на зсувонебезпечній дільниці значною мірою ускладнювалась ще й через "облисіння" схилів, що змінились внаслідок безконтрольного вирубування впродовж багатьох десятків років дерев та кущів.
За словами Олексія Гордійчука, балансова вартість об'єкта становила тоді майже мільйон карбованців.
Щодо галереї №2, яка знаходиться нижче на вулиці Нікітіна, то її будівництво, за словами геолога, через відсутність коштів залишилось незавершеним.
Згідно з проектом, галерея №2 мала сполучатися з основною – першою – у районі вулиці Марка Вовчка, та проклавши лише 190 метрів дренажного шляху, спеціалісти припинили роботи під землею.

"Там пацюки – отакенні!"



Прогулятись дренажною галереєю, до речі, може кожен бажаючий – вхід до об'єкта, приміром, з вулиці Гагаріна ніким не охороняється. Металеві ворота з величезною літерою "М" посередині останніми роками постійно відчинені. Працівники кількох фірм, розташованих на території колишнього винзаводу, де починається галерея, кажуть, що звикли до візитів всюдисущої пацанви та дорослих. Глибина води біля входу до галереї сягає майже коліна, тому перше враження для тих, хто вирішив "прогулятися" тут, не дуже приємне. Геолог Олексій Гордійчук, який погодився супроводжувати журналіста у цій прогулянці, заспокоїв, що в самій галереї води значно менше. Взувши гумові чоботи та вдягнувши бушлати, озброївшись ліхтарями, які нам люб'язно запропонували працюючі однієї з фірм на цій території, робимо перші кроки крижаною водою. Услід один з робітників Віталій радить бути уважними, бо, мовляв, у галереї щурі – отакенні! Тому хапаю про всяк випадок металеву жердину й із завмиранням серця чалапаю услід за геологом. Сам Олексій Степанович з приводу щурів зауважує: "В галереї, де сама лише вода, пацюки не водяться, це ж не каналізація".
Вода тут й справді чиста, як сльоза, без будь-якого запаху, одним словом, профільтрована землею. Крок за кроком долаємо дистанцію таємничого тунелю – денне світло позаду зникає, однак двох ліхтарів достатньо, щоб орієнтуватись у темені. Вже по ходу дізнаюся від супутника масу цікавих речей. Виявляється, гострі металеві ребра під ногами – не що інше, як вузькоколійка, по якій колись рухались... вагонетки. По обидва боки тунелю збудовані ніші, куди можна було сховатись під час їхнього руху. Галерея навіть освітлювалась, про що свідчать обривки дротів та сліди від щитків. Однак цивілізація тут прослужила недовго – у кінці 80-их на початку 90-их років невідомі зловмисники позривали тут ліхтарі та щитки, поцупили із дренажної галереї майже кілометр вузькоколійки – десь на 200-му метрі від входу з вулиці Гагаріна вона різко обривається.
Води під ногами у галереї й справді то більше, то менше. За словами Олексія Гордійчука, усе залежить від того, наскільки її дно забите солями кальцію. У деяких місцях працівники зелентресту періодично продовбують дно споруди киркою, однак об'єкт давно потребує капітального очищення на усій 1210-метровій довжині.
Солі кальцію, магнію окупували, як видно з екскурсії, не лише дно галереї. Хитромудрі чорні, сіро-бурі сплетіння можна також бачити на стелі, стінах бетонованої споруди. За роки існування галереї природа й справді постаралася: місцями сталактитів так багато і вони такі красиві, що нагадують фрагменти відомої у Криму Мармурової печери.
З інтервалом у декілька десятків метрів з верхньої частини галереї капає зі свердловин вода. Місцями вона ллється, мов із крана, а місцями тоненькою цівкою ледве просочується на землю. Це не що інше, як фільтросвердловини, яких тут налічується 58. Однак грунтові води сьогодні пропускають лише 16 свердловин, решта або частково не функціонують, або повністю забиті солями кальцію.

SOS із глибини 40 метрів



Прогулявшись до 8 свердловини і набравшись вражень від побаченого, повернулись назад до виходу. Ніяких живих істот, тим більше хвостатих, у галереї побачити не вдалося. Раніше, щоправда, розповідали, бокові ніші у галереї слугували притулком для бомжів та місцем для побачень закоханих, про що свідчили знайдені тут матраци та інші речі домашнього вжитку. Що ж до призначення галереї як метро, то, очевидно, це не що інше, як фантазії людей, адже далі за маршрутом, за словами Олексія Гордійчука, йде перепад рівнини 14 метрів. Тому спуститися до нижньої частини галереї можна лише тримаючись за металеві скоби, що стирчать із бетону.
Обидві галереї потребують термінової невідкладної реконструкції. Солі магнію-кальцію усе більше сковують галереї, товщина шару на дні місцями сягає від 10 до 30 сантиметрів. Термінової заміни потребують фільтросвердловини. За словами фахівців, прочистити їх просто неможливо, спресовані солі кальцію не беруть навіть свердла.
У переліку рекомендованих заходів, із якими Олексій Гордійчук у письмовій формі торік звернувся до Чернівецької міськради, – також відновлення вузькоколійки, встановлення світильників та здійснення контролю за функціонуванням галереї. Але найголовніше – це дренаж підземних вод, які через забиті фільтросвердловини спричиняють зсувні процеси грунтів. Керівник групи протизсувних робіт Олексій Гордійчук стверджує, що нині є загроза зсувів у частині вулиці Нахімова, Маковея, Чернишевського та ряду інших. Позаминулого року "посунувся" й стрімкий схил ботанічного саду нацуніверситету, там зруйнувалася стіна місцевої прибудови...

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА", фото автора



ТЕМА ТИЖНЯ


ПАРТІЯ СКАЗАЛА:"НЕЗАЛЬОТНІ"



Велика всепрощенська неділя на Господнє Стрітення, коли християни просять пробачення і прощають завдані одне одному образи, 15 лютого для обласної організації партії "Наша Україна" не вдалася. Щобільше, є підстави припускати, що після того, як її крайовий осередок очолив діючий губернатор Володимир Куліш, християнське, а отже, й партійне всепрощення може надовго залишити місцеві нашоукраїнські лави.

Цнота притчі чи іронія анекдоту?


Принаймні саме таке враження залишилося від минулонедільної звітно-виборчої конференції крайової НУ. На Буковині серед нашоукраїнців виразно окреслилося два крила – "ефективних менеджерів" і майданних революціонерів. Перші не бачать нічого дивного у тому, що за два дні можна екстерном пройти шлях від безпартійного до керівника обласної парторганізації, другі ж вірять, що "разом нас багато, нас не подолати". Перші вважають нормальним, коли ще домайданних революціонерів можуть вчити юні столичні хлопчики з тримісячним партстажем, другі мріють про партію з демократичним устроєм. Перші говорять про нагальну потребу приходу в партію нових людей (причому, ніхто не приховує, що це має відбутися саме за вказівкою згори), другі називають це "звичайним рейдерством". Перші кажуть після всього, що саме так і переможемо, другі ж заявляють, що їм "трохи страшно від того, у якій організації я є".
Сказане, звичайно, хибує схематичністю вже хоча б тому, що частина других, народжених у майданну і постмайданну епоху, виявляється, може запросто здати своїх майданних товаришів і вождів. Причому, останніх скидає з п'єдесталів, не кліпнувши оком, повіривши, мабуть, не стільки в обіцянки щасливого партмайбуття, скільки в реальність своїх теперішніх вже об'їжджених крісел і посад. У цьому, звісно, немає нічого нового, але для "кинутих" чи скинутих – це чомусь завжди велика наука постфактум, що осягається, або як цнотливе відкриття вічної притчі про тридцять срібняків, або як іронія з одеського анекдоту, в якому, пам'ятаємо, жадібність фраєра згубила.
І воно справді: хай би собі переможці і переможені філософствували, якби не банальна ремарка – виявляється, НУ вважає себе в області партією влади. А тому, як не крути, її внутріпартійні процеси – то, як особиста гігієна: клієнт може не ходити в баню і не чистити зуби, але відтак заразити всіх мешканців спільної комунальної квартири. Так, як це, скажімо, було у часи пам'ятної СДПУ(о), коли проблема однієї "керівної і спрямовуючої" поступово перетворилася у біду усієї держави і закінчилася майданним збуренням по всій країні.
Звісно, будь-яке порівняння кульгає, але те, що НУ в області має 6 голів райадміністрацій, ще 3-ох заступників, 1,5 тисячі депутатів сільських і 300 міських і районних рад, а тепер ще й губернатор у додаток з нерозлучним Павлюком опартіївся (при вже діючих двох нашоукраїнських заступниках) – це вам не жарти. Яка там криза? Розквіт партії! Можливо, саме тому так скептично й реагували делегати обласної партконференції на запитання столичного гостя і парткуратора області Віктора Боднара про те, "чи виходили ви з ініціативою до партії, щоб партія впливала на губернатора". А один з виступаючих навіть дозволив собі поблажливу сентенцію, мовляв, ми все розуміємо, Вікторе Васильовичу, ви ж щойно третій місяць у партії.
Утім, основна інтрига обласних нашоукраїнських партзборів все-таки полягала у пошуку відповіді на запитання про "ефективних менеджерів". Його дуже влучно сформулювала делегатка Алла Горбатюк (цитую за диктофонним записом): "Давайте визначимося: чи це наші, чи зальотні?". Різниця у 23 голоси на користь Куліша під час голосування за голову крайового осередку партії і визначила: хлопці з Криму – "незальотні".

БагатоВікторність колір краватки не зіпсує?


Та якою б цікавою не була канва обласного партфоруму, розгорнута відповідь на запитання про те, чому голова обладміністрації Володимир Куліш подався у "Нашу Україну", пролунала щойно на другий після конференції день. У вівторковому губернаторському коментарі щодо його вступу у партію та обрання головою її обласної організації дізнаємося, що Володимир Іванович не може "залишатися позапартійним, дистанціюватися й надалі від політичних процесів, які відбуваються зараз в Україні" і "тому прийняв таке рішення, підставив партії, образно кажучи, і своє плече в непростий для неї час". Звісно, важко достеменно сказати, хто кого ощасливив у цей "непростий час", але якщо зважити на те, що одночасно з Володимиром Івановичем "своє плече" у минулі вихідні партії підставили ще й губернатори Хмельницької та Херсонської областей, то справді виникає запитання, для чого уся ця губернаторсько-партійна демонстрація і що вона, власне, маніфестує: "кузькіну мать" антикризовикам у світлі нібито неминучих восени дострокових виборів чи банальне партійне рейдерство "молодих друзів" стосовно "друзів любих"?
А й справді, чому це раптом губернатори, ніби змовившись, прозріли? Ще ж не так давно в тому ж "будинку з левами" несміливе журналістське припущення про партійність губернатора кваліфікували не інакше, як крамолу, а прес-секретар чернівецького голови ОДА навіть назвав це "абсолютною нісенітницею, навіть можна сказати провокацією проти голови облдержадміністрації напередодні візиту в область прем'єр-міністра В.Януковича" (УНІАН).
Тепер, очевидно, це вже не провокація. Уявляєте, зустрічається навернений у "Нашу Україну" губернатор з прем'єром, а Віктор Федорович щиро радіє з цієї новини... Це, до речі, може бути опосередкованою відповіддю тим, хто так захоплено мріяв на конференції про те, що Кулішева партійність дозволить області ефективніше вирішувати соціально-економічні проблеми. Очевидно, це розуміє й сам В. Куліш, який признався на конференції:"Я ще сам не знаю наслідків (свого вибору – В.С.), хоч здогадуюсь". Власне урядовий сигнал у відповідь не забарився. "Я зараз чув розмови, що у 18 регіонах місцеву владу представляють "Наша Україна" і БЮТ, а це значить, що ми не несемо за них відповідальність. Це не так! Це – вертикаль виконавчої влади, і ми будемо вимагати з них, незважаючи на те, хто під якими прапорами пройшов", – сказав учора прем'єр, відкриваючи засідання уряду.
Є ще одна версія термінового вступу чернівецького губернатора у партію. Недоброзичливці стверджують, мовляв, його заставили написати заяву. Цікаве припущення, але хто, скажіть, може заставити справжнього мужчину вчинити проти його переконань? Тим паче, що Володимир Іванович, судячи зі згаданого коментаря, залишається вірним собі. Він обіцяє й "надалі формуватиму команду ефективних менеджерів" і не оцінювати людей за тим, "хто яку краватку носить". Як для епохи жорстокого помаранчево-антикризового протистояння це дуже цікава багатоВікторність чи то, пак, багатовекторність. Та ось, чи оцінять її в уряді тепер після партійного весілля у Чернівцях? Наприклад, у кабінеті правої руки прем'єра Миколи Яновича Азарова, першого віце-прем'єра і міністра, який відає фінансами. Тими самими, які час від часу просить у столиці дотаційна Чернівецька область.

Володимир СТЕФАНЕЦЬ, "ДОБА", люстрація Валерія ІОНІЦОЯ, спеціально для "ДОБИ"



ДЖУНГЛІ


"ЦЕГЕЛЬНА" ВІЙНА У МИХАЛКОВОМУ



Не знало подружжя підприємців Володимира і Надії Волосів із Сокирянщини, що, купивши за чесну ціну, але без узгодження з господарем району, у 169 мешканців села Михалково їхні майнові паї на напівзруйнований цегельний завод, воно насправді придбає собі міх клопоту. Бо одна справа, коли чиновники з високих трибун мріють про підтримку малого та середнього підприємництва і обіцяють "зелену вулицю" інвесторам, а інша, коли йдеться про можливість контролювати кожний конкретний бізнесовий проект.

"Не забувайте, що вам з нами ще працювати"


Попервах ніщо не віщувало лиха. Ще на початку 2006 року 169 співвласників заводу, який дістався їм на паї, як членам колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", звернулися до комісії з врегулювання майнових відносин з проханням персоніфікувати й отримати його в натурі, на що 16 січня 2006 року отримали згоду. У червні минулого року, як годиться у таких справах, Володимир Волос допоміг оформити спадщину на майнові паї тим, хто цього не зробив, уклав угоди купівлі-продажу заводу на 251 тисячу гривень з кожним із 169 пайовиків, а взамін отримав свідоцтва, які посвідчували їх право власності на даний майновий пай. У будь-якій цивілізованій країні подальше мало би бути лише справою техніки. Але ж наразі йдеться про Сокирянщину... "Щойно ми звернулися до районного бюро технічної інвентаризації з проханням оформити документи на завод, як рішення виконкому сільради про передачу заводу моєму чоловікові вже лежало на столі у працівника райради Володимира Чорного. Секретарю сільради тоді прямо заявили: не забувайте, що вам з нами ще працювати", – пригадує події минулого року Надія Волос. Відтак на завод ціле літо навідувалися невідомі, психологічно тиснули на найнятих Володимиром Волосом сторожів.
Тож не встиг виконком Михалківської сільської ради обміняти 169 свідоцтв на одне, що посвідчувало право власності на цегельний завод тепер вже Володимира Волоса, а комісія з врегулювання майнових відносин дати згоду на виділення цього майна в натурі, як раптом з'ясувалося, що завод... має іншого власника. Хоча жоден з мешканців села, які мали на завод майнові паї, про його існування навіть не здогадувався. Перевіркою обласної прокуратури, куди Володимир Волос звернувся зі скаргою, було встановлено, що керівник створеного у 2003 році кооперативу "Михалківський" Сергій Бойко, якому селяни передали у користування майно пайового фонду (включно з цегельним заводом) 7 вересня 2006 року, вже знаючи, що майнові паї на завод ще влітку того ж року придбав Володимир Волос, продав його ПП "МЗК" (власник – Володимир Комаров). Мешканці Михалкового переконані, що вдатися до сумнівної оборудки Сергій Бойко міг лише заручившись підтримкою когось з представників районної влади. Адже до липня 2005 року він взагалі користувався їх майном неофіційно, а договір оренди пайового фонду уклав лише 5 липня строком на один рік. Тож на момент оборудки чоловік не мав жодних, навіть формальних, прав продавати селянське майно комусь іншому. Добре розуміючи це, як свідчить прокурорська перевірка, він вдався до підробки рішення виконкому сільської ради від 2003 року, яким право власності на приміщення цегельного заводу нібито передавалося кооперативу "Михалківський". (Майже 20 опитаних прокуратурою михалківчан засвідчили, що не пам'ятають такого рішення сільради. Відшукати щось подібне в протоколах її засідань поки що теж не вдалося). Лише на основі цього, оскарженого 30 листопада 2006 року прокуратурою Сокирянського району рішення, та ухвали трьох засновників кооперативу, керівник Сокирянської філії ЧК ОБТІ Валентина Ткач у вересні 2006 року здійснила реєстрацію будівель і споруд заводу як таких, що нібито належать ПП "МЗК".

Закон, як дишло...


Спроби обдуреного власника заводу Володимира Волоса знайти правду спочатку у Сокирянському районному суді, а відтак у прокуратурі району завершилися провалом. Перша суддя, яка мала розглядати цивільну справу про визнання права власності і договору купівлі-продажу, взяла самовідвід, а інша – ухвалила рішення, що воно в компетенції Господарського суду. (Хоча Володимир Волос не є юридичною особою, а завод – цілісним майновим комплексом. Врешті подружжя оскаржило це дивне рішення райсуду в Апеляційному суді Чернівецької області, проте віз і нині там). Прокурор району Василь Тартус також відмовив у порушенні кримінальної справи проти голови кооперативу "Михалківський" Сергія Бойка, не побачивши у його діях складу злочину. Тим часом власник ПП "МЗК" Володимир Комаров встиг взяти під завод, право власності на який оскаржується у судах, в тому числі у Господарському, чималий іпотечний кредит.
Далі – більше. У сільській раді почали лунати дзвінки з району з вимогами скасувати ухвалене рішення. Михалківський сільський голова Наталія Нараєвська стверджує, що особливо наполегливим у застосуванні телефонного права був голова Сокирянської районної ради Василь Козак. (Через постійний тиск сільський голова навіть потрапила до лікарні). Нарешті наприкінці грудня 2006 року прокуратура району вносить два нових протести, якими оскаржує два рішення виконкому Михалківської сільської ради, що посвідчували право власності на цегельний завод тепер вже... самого Володимира Волоса (!). (Надія Волос стверджує, що вказівку зробити це голова районної ради Василь Козак дав по мобільному телефону прямо під час засідання сесії сільської ради, яка збиралася для розгляду першого протесту райпрокуратури від 30 листопада 2006 року. А секретар ради, яка за відсутності голови села, керувала її роботою, через некоректну поведінку голови Сокирянської районної ради змушена була тричі виходити надвір... поплакати). У телефонному коментарі "Добі" голова Сокирянської районної ради Василь Козак повідомив, що останнє слово у конфлікті навколо цегельного заводу, на його думку, має сказати Господарський суд Чернівецької області, який зараз розглядає цю справу. А свою задіяність у ній пояснив скаргами михалківчан, на які він як посадовець має реагувати.
Те, що нові протести суперечать ухваленому за місяць до того, прокурора, схоже, мало турбує. Надія Волос каже, що в районній прокуратурі з нею взагалі граються у "кішки-мишки". "Напишу в Генпрокуратуру – справу відкриють, а потім одразу закривають, бо в Бойка нібито є право власності на завод. А чи так це насправді, ніхто розбиратися не хоче ", – скаржиться жінка. Відтак лише після втручання у справу прокуратури Чернівецької області, яка 1 грудня 2006 року скасувала постанову своїх підлеглих з Сокирян про відмову у порушенні кримінальної справи проти голови кооперативу "Михалківський" Сергія Бойка, у діях правоохоронців з'явилася бодай якась логіка. Наслідком її появи стало порушення кримінальних справ проти Сергія Бойка за статтями 365 ч. 3 та 366 ч. 2 – перевищення влади та службова підробка, що призвели до тяжких наслідків. Наразі жінка ходить в прокуратуру, як на роботу... давати свідчення.

Все можуть козаки...


У четвер, 11 січня 2007 року, збурені втручанням у їх майнові справи, мешканці села Михалково зібралися під стінами сільського клубу, де депутати сільської ради мали розглядати "протести прокурора Сокирянського району на рішення виконавчого комітету Михалківської сільради". Побачивши на власні очі, до чого може призвести спровоковане непослідовними діями окремих посадовців протистояння, представник прокуратури, який прибув на сесію, повідомив, що прокуратура... відкликає всі свої протести, а відтак сторони мають з'ясовувати свої майнові суперечки у суді.
Чим завершиться роздмуханий на голому місці скандал, наразі невідомо. Обурені діями влади, керівника кооперативу та безпорадністю правоохоронців навести лад у районі, селяни бояться, що їх знову обдурять. В селі подейкують, що у районі виношують плани спровокувати висловлення недовіри Михалківському сільському голові Наталії Нараєвській, яка не погоджується скасувати домовленість своїх односельців про передачу заводу Володимиру Волосу. У четвер, 25 січня, сесія сільради, у роботі якої взяв участь заступник голови районної ради пан Руснак, справді розглянула це питання. Депутати стали на захист свого голови. Проте це зовсім не означає, що справедливість перемогла. Адже, як засвідчує практика ще одного бессарабського села – Кормані, де також через стороннє втручання досі немає легітимного сільського голови, бо той, який виграв вибори, не влаштовує господарів району, – на Сокирянщині усе можливо.

Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА", ілюстрація Валерія ІОНІЦОЯ, спеціально для "ДОБИ"



ДЖЕРЕЛА


ОБОРОНЕЦЬ


ЦЬОГОРІЧ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ В УКРАЇНІ ПРИСВЯТИЛИ ПАТРІОТУ ІВАНУ ОГІЄНКУ


Кожного року 21 лютого в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято приурочується черговим роковинам когось з видатних українських письменників, діячів науки. У цьому році такою датою
є 125-річчя від дня народження українського вченого і православного митрополита Іларіона – Івана Огієнка (1882-1972). Ця людина дуже багато зробила для оборони української мови в часи нищення, коли землі України були пошматовані загарбниками, коли українську мову обмежували, забороняли, заставляли відрікатись від неї.
Вражає надзвичайна працездатність і жертовність Івана Огієнка у справі оборони інтересів українського народу. Іван Огієнко – державотворець, який причетний до акту злуки Західноукраїнської Народної Республіки та Української Народної Республіки в єдину соборну українську державу. Його перу належать понад півтори тисячі праць. Назвемо лише окремі з них: "Історія української літературної мови", "Дохристиянські вірування українського народу", "Українська культура", "Історія українського друкарства", "Історичний словник української мови", "Український етимологічний словник", "Етимологічно-семантичний словник української мови", "Богдан Хмельницький", "Історія церковнослов'янської мови". Серед наукового доробку Івана Огієнка – праці про український правопис, наголошування, українську діалектологію, біблійні студії, богословсько-історичні дослідження, палеографію, історію євангелій різних часів. Його праці "Чистота і правильність української мови", "Наука про рідномовні обов'язки: "Рідномовний катехизис" служать дороговказом і зараз. Пригадаємо їх зміст.
Іван Огієнко вчить, що для одного народу повинна бути одна літературна мова. Особа, яка не знає рідної мови, не належить до інтелігентних людей, бо їй бракує найважливішої ознаки духовної культури. Якщо з якихось причин людина не оволоділа рідною мовою в шкільні роки, це не служить виправданням, вона повинна вивчити її самостійно, щоб стати свідомим членом своєї нації.
Обов'язки держави всіма способами дбати про високі права рідної літературної мови, про її всебічний розвиток, бо це основа духовного об'єднання нації. Без окремої мови нема самостійного народу. Гине мова – гине нація.
Школа – головний етап, коли молода людина оволодіває правильною усною і письмовою формами літературної мови, збагачується науковою термінологією з різних галузей наук. Рідна мова виховує любов до своєї Батьківщини, до рідного народу, до його історії, культури, народних традицій. Так формуються національно переконані, сильні, патріотичні, морально стійкі і свідомі громадяни своєї Вітчизни. Кожний вчитель – творець патріотичних особистостей. Учителі шкіл всіх рівнів навчання, якого б фаху й спеціалізації вони не були, мусять досконало самі володіти українською літературною усною мовою, її правописом, багатим лексичним запасом, знанням граматики та стилістики. Не можна виправдовувати свою відсталість у знаннях української мови тим, що вчитель не є фахівцем – мовником.
Дуже важливими є стосунки церкви й рідної мови. Рідною мовою віра опановується легше і краще. Якщо в церкві віруючі не чують рідної мови, звичайно й не бережуть найціннішого скарбу свого народу. Літургія чужою мовою виховує в народі байдужість і до мови, і до віри. Такий стан веде до винародовлення. Церква несе за такий стан відповідальність. Церковні діячі мусять пам'ятати про це.
Опановувати рідну мову дитина починає в сім'ї. Святий обов'язок матері й батька навчити своїх дітей рідної мови, прищепити любов і повагу до неї. Людина вважає рідною мовою ту, якою розмовляла в сім'ї в дошкільний період. Якщо батьки соромляться рідної мови, як це, на жаль, інколи буває, то її будуть соромитися й діти. Вони стануть чужаками в рідній країні, загубленими для рідної нації.
Любов до рідної мови, пошана і повага до неї роблять людину толерантною до мов інших народів, допомагають зрозуміти і з повагою ставитись до мов всіх національностей. Важливо на власному прикладі розуміти, що в кожного народу є своя рідна мова і вона дорога йому так, як нам наша рідна.

Ніна БОРДУН, учителька


P.S. "ДОБИ"
За словами Президента України Віктора Ющенка, кожен громадянин України зобов'язаний знати та використовувати українську мову. "Я не скажу, що останніми роками я розчарований у цьому питанні", – цитує УНІАН слова Ющенка. Про це Ющенко повідомив журналістам перед переглядом в одному з київських кінотеатрів мультфільму "Павутиння Шарлотти", дубльованого українською мовою. Ющенко зазначив, що з 1 січня цього року працює загальнонаціональний норматив щодо дублювання українською 50% фільмів іноземного виробництва, а з другої половини року – 70% таких фільмів. Ющенко наголосив, що незважаючи на те, що це рішення скасоване рішенням районного суду, він "дав доручення кілька днів тому Генеральному прокурору щодо захисту національних інтересів у цьому питанні". "Я переконаний, що це рішення буде переглянуте, тому що воно не відповідає національним цілям", – додав Президент.

ГАРЯЧА ДОБА


Земельний клондайк


Торік у Чернівцях громадяни сплатили 122,6 тис. грн земельного податку, юридичні особи – 11,7 млн грн. Від оренди землі до бюджету надійшло від юридичних осіб майже
4,2 млн грн, від громадян – майже 300 тис. грн. Станом на 1 січня ц.р. юридичні особи по сплаті за землю заборгували 1,68 млн грн, фізичні особи – 29,2 тис. грн. Загалом, надходження до бюджету від сплати земельного податку та орендної плати зросли з 7,9 млн грн у 2004 році до 17,2 млн грн у 2006 році, – повідомляє прес-центр міської ради.

Хворі на омелу дерева ліквідують


Цього року міський трест зеленого господарства розпочав роботу над втіленням програми боротьби з омелою, – повідомив перший заступник директора департаменту ЖКГ міської ради Анатолій Юрчак. На першому етапі заплановано ліквідувати хворі на омелу дерева, які не підлягають лікуванню, у всіх міських парках, скверах та на центральних вулицях міста. Окрім того, зважаючи на теплу погоду, цього року раніше розпочали обрізку дерев. Цю роботу вже проведено у мікрорайоні "Руський" та розпочато на центральних вулицях міста. Зрізані гілки для опалення своїх приміщень та інших потреб використовує міське комунальне підприємство "Спецкомбінат".

Університет готуватиме архітекторів


Про можливості відкриття у Чернівецькому нацуніверситеті ім. Ю.Федьковича нових спеціальностей "Будівництво", "Архітектура", "Культурологія" йшлося на засіданні Громадської регіональної експертної комісії Державної акредитаційної комісії в Чернівецькій області, – повідомили "Добі" в прес-службі ОДА. Для підготовки майбутніх будівників та архітекторів Чернівецькому нацуніверситету місто виділило навчальний корпус, в якому зараз триває реконструкція. Для роботи на новому факультеті вже запрошено фахових викладачів. У перспективі планується при Чернівецькому нацуніверситеті створити Інститут культури.

Черномирдіна чекають у Чернівцях не з пустими руками


Посприяти поверненню Чернівцям оригіналу грамоти з першою письмовою згадкою про місто над Прутом, яка зберігається в Державному історичному музеї Росії, просить у Надзвичайного та Повноважного Посла Російської Федерації Чернівецький міський голова Микола Федорук. У жовтні 2008 року Чернівці відзначатимуть 600-річчя першої письмової згадки про місто, яка міститься в грамоті молдовського князя Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Копія тексту цієї грамоти зберігається в Державному архіві Чернівецької області. За даними українських дослідників, оригінал грамоти зберігається у відділі рукописів Державного історичного музею Росії. Міський голова Микола Федорук просить посла Віктора Черномирдіна посприяти у поверненні цього документа чернівчанам до ювілейної історичної дати в житті міста, – повідомляє прес-центр міської ради. Віктору Черномирдіну передано запрошення відвідати Чернівці та ознайомитися з ходом підготовки міста до свого історичного ювілею.

Першим від труби відлучать "Чернівцігаз"?


Першим приватним підприємством, яке ДК "Газ України" вирішила позбавити права постачати газ населенню виявилося ВАТ "Чернівцігаз". Так, представник ДК "Газ України" повідомив, що розподільні газові мережі, які до цього обслуговували тисячі фахівців "Чернівцігазу", буде передано новоствореній дочірній компанії "Укргазмережа". На знак протесту проти цих намірів, керівництво та працівники чернівецького і ще п'яти газопостачальних підприємств Західної України, які приїхали до Києва підтримати буковинців, 16 лютого пікетували Мінпаливенерго, НАК "Нафтогаз" і Нацкомісію регулювання електроенергетики, – повідомляє proUA. Пікетники прагнули отримати відповідь на питання: як можна передавати тисячі кілометрів мережі, які наразі обслуговує ВАТ "Чернівцігаз", Чернівецькій філії ДК "Газ України", якщо в останній працюють лише 32 особи? Хто тоді буде працювати у горах, віддалених селах тощо? Відповіді на ці питання пікетникам пообіцяли дати у вівторок, 20 лютого, після повернення міністра палива і енергетики Юрія Бойка з Москви. Тим часом останній в інтерв'ю центральним ЗМІ підтвердив, що "єдиний актив, який ми могли б віддати в обмін на активи в російському газовидобутку, це розподільні мережі".

Подешевшали куряче м'ясо і капуста, але подорожчали сметана та свинина


Майже на 12% за останню декаду на Буковині подешевшали буряки та морква, на 4,2% – капуста, на 6-8% впали в ціні куряче м'ясо, яйця та цукор-пісок. Водночас почала дорожчати свинина на 4-5%, зросли ціни на сметану та сир, – повідомив "Добі" начальник Держінспекції з контролю за цінами у Чернівецькій області Віктор Лащак. За словами Віктора Лащака, середній рівень цін на птицю, яйця курячі та цукор знизився внаслідок зниження цін виробників цих товарів. Ціни на овочі знизилися через сприятливі погодні умови та достатню пропозицію товарів. Ріст середнього рівня цін на сметану та сир (творог) спричинений недостатньою пропозицією цих товарів на ринку. Зростання цін можливе на ті продукти харчування, у собівартості яких витрати на природний газ займають значну частку. Це пов'язано зі зростанням вартості природного газу для промислових підприємств.

А ти записався у фонд "Чернівці-600"?


Ідею про створення міської громадської організації "Фонд Чернівці-600" підтримано на засіданні міського оргкомітету з підготовки та відзначення 600-річчя міста Чернівці, яке провів міський голова Микола Федорук. Ініціаторами створення такої структури виступили відомі в місті підприємці, громадські діячі, колишні міські голови. Таким чином чернівчани вирішили наслідувати приклад своїх попередників, які зусиллями усієї громади зреалізували цікаві соціальні проекти до 500-річчя Чернівців. Членами "Фонду Чернівці-600" можуть бути фізичні особи – громадяни України, особи без громадянства та іноземні громадяни, яким виповнилося 14 років. Передбачена участь у його роботі колективних членів. Про своє бажання долучитися до підготовки відзначення 600-річчя рідного міста вже заявила дружина відомого письменника, мандрівника, австрійця за походженням та чернівчанина за духом і покликанням Пітера Деманта, яка заповіла муніципальній бібліотеці Чернівців унікальну бібліотеку свого покійного чоловіка, яку вона має намір передати до 600-річного ювілею міста.

Буковина підтримає "Буковину"


Започаткувати в навчальних закладах міста акцію листування з військовослужбовцями строкової служби на кораблі "Буковина" та інших підрозділів Військово-морських сил України передбачено заходами з організації шефства Чернівців над кораблями ВМС України на 2007-2010 роки. З метою пропаганди військової служби на флоті в школах Чернівців планують проводити заходи з висвітлення розвитку вітчизняного флоту, життя і діяльності видатних моряків. Чернівецька міська рада готова за окремими замовленнями командування ВМС Збройних сил України надавати посильну шефську матеріальну допомогу кораблю "Буковина", а також допомогу медикаментами 540-му Центральному військово-морському шпиталю.

За теплопостачання платитимемо на чверть менше...


МКП "Чернівцітеплокомуненерго" інформує споживачів, що при проведенні перерахунків платежів за послуги з централізованого постачання, надані у січні, застосовуються наступні понижуючі базові коефіцієнти: для населення – 0,76; для бюджетних установ та госпрозрахункових організацій – 0,72. Інформацію про те, наскільки зменшено щомісячну оплату за опалення у січні ц.р. після застосування понижуючого коефіцієнту, кожен споживач може отримати в будь-якому пункті прийому платежів.

Наших послуг найбільше потребують Росія та Нідерланди


Головними зовнішніми ринками збуту послуг підприємств Чернівецької області у 2006 році були Росія, якій надано послуг на 275,3 млн доларів, та Нідерланди – майже 270 млн доларів, – повідомили в Головному управлінні статистики в Чернівецькій області. Найбільшу частку в обсязі експорту послуг підприємствами Чернівецької області займали послуги транспорту – 42,2%, у сфері освіти – 20,9%, послуги готелів та ресторанів – 18,9%. Загалом обсяг експорту послуг становив 1,87 млн доларів і збільшився на 31,4%. Потреби області в імпорті послуг задовольнялися переважно за рахунок Росії – 70,2% загальнообласного імпорту послуг, Туреччини – 13,6% та Італії – 10%.

Чернівецькі депутати проаналізують комунальні тарифи


Пропозицію щодо створення тимчасової контрольної комісії міської ради, що вивчатиме питання економічної обґрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги, 28 лютого буде винесено на розгляд сесії міської ради. Про це, за повідомленням прес-служби Чернівецької міськради, повідомив 19 лютого на апаратній нараді Чернівецький міський голова Микола Федорук. Він вважає, що тільки прозорість процесу формування тарифів на комунальні послуги дозволить уникнути політичних спекуляцій на цьому ґрунті. Микола Федорук заявив, що вітає рішення депутатів більш глибоко вникнути у проблему тарифів і вважає, що сесія підтримає пропозицію щодо створення тимчасової контрольної комісії. "Таким чином спекуляції на цій темі будуть упереджені", – зауважив Микола Федорук. Також мер нагадав, що ще перед виборами попереджав чернівчан, що незалежно він того, яка політична сила здобуде більшість у парламенті, місцевих радах , очолить Уряд, вона змушена буде прийняти непопулярне рішення щодо підвищення тарифів на комунальні послуги у зв'язку з подорожчанням енергоносіїв.

Дністровська ГАЕС житиме з кредитів


Міністерство палива та енергетики України розглянуло звернення депутатів Чернівецької облради щодо будівництва Дністровської ГАЕС. Депутати висловили занепокоєння ситуацією щодо невизначеності джерел фінансування електростанції у 2007 році. Згідно з програмними документами, завершити будівництво цього об'єкта з трьох гідроагрегатів заплановано на 2010 рік. Для своєчасного введення в дію першого гідроагрегату обсяг фінансування на 2007 рік має складати 825,682 млн грн, які передбачається забезпечити за рахунок цільової надбавки до тарифу ВАТ "Укргідроенерго" (200 млн грн) та залучених кредитних ресурсів. Як зазначається у відповіді Міненергетики, задля подальшого безперебійного фінансування ВАТ "Укргідроенерго" оголосило тендер на визначення банку, який надасть наступний кредит у сумі 120 млн грн. Тендерні пропозиції заплановано розглянути 16 березня, повідомляє прес-служба Чернівецької обласної ради.

У Чернівцях безплатно годують і підстригають соціально незахищених


З 5 лютого Чернівецька міська рада поновила забезпечення безплатним гарячим харчуванням соціально незахищених чернівчан. Як повідомила заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради Ірина Степанова, цей проект здійснюється за рахунок благодійних пожертв чернівчан, які надійшли під час акції "Милосердя". Цьогоріч на безплатне харчування малозабезпечених виділено 29800 гривень. Харчування соціально незахищених чернівчан відбуватиметься у лютому-травні на базі їдальні Чернівецького міського об'єднання громадян "Народна допомога". Щомісяця гарячу їжу отримуватимуть 43-45 чернівчан – інвалідів, одиноких пенсіонерів, опікунів дітей-сиріт. Тим, хто не може пересуватися, обіди доставлятимуть додому. Безплатне гаряче харчування отримають 220 чернівчан. Також на численні звернення чернівчан міський комунальний центр "Турбота" надає безплатні перукарські послуги одиноким пенсіонерам та інвалідам.

Буковинські митники виявили золото


У понеділок вночі на митному посту "Порубне" співробітники служби по боротьбі з контрабандою та митної варти Вадул-Сіретської митниці виявили понад півтора кілограма виробів з жовтого та білого металу. Як повідомила начальник сектору зв'язків з громадськістю Вадул-Сіретської митниці Ганна Курочкіна, перевізниками прихованого від митного контролю товару виявилися громадяни Туреччини. Вадул-Сіретською митницею запроваджено справу за ст.352 Митного кодексу України.

Обережно, СНІД наступає!


За інформацією обласної Координаційної ради з питань запобігання ВІЛ-інфекції СНІДу, на Буковині збільшилася кількість інфікованих вірусом імунодефіциту.
Зараз в області є 350 офіційно зареєстрованих ВІЛ-позитивних осіб (з них 50 – хворі на СНІД). 120 осіб інфікувалися статевим шляхом, 200 – вживаючи наркотики, 25 – це діти, народжені ВІЛ-позитивними жінками. Та це лише ті випадки, які є зареєстрованими. Порівняно з минулим роком кількість хворих збільшилася на 3%, повідомляє прес-служба ОДА.

Мисливські собаки виборювали дипломи переможців


Міжобласні змагання мисливських собак пройшли цими днями у Сторожинецькому товаристві мисливців та рибалок.
Щоб взяти участь у цих змаганнях, з'їхалися учасники з усієї Західної України. Змагалися сорок сім собак: західносибірські, російсько-європейські, чорні лайки, а також і звичайні тер'єри. Правила змагання були простими: у вольєр площею шість гектарів запускали дикого вепра та його подружку. На те, щоб знайти хоч одного з цієї парочки, собаці відводилося десять хвилин. Стартували собаки по двоє. Якщо чотирилапий мисливець не знаходив звіра за відведений час, його дискваліфіковували, повідомляє citi.cv.ua. Такі змагання у Сторожинецькому лісництві пройшли вже вп'яте. Організатори планують вивести їх на всеукраїнський рівень, а далі – на міжнародний.

ГОЛОВНА STREET


ПРОСТИМ ЛЮДЯМ – КОМУНАЛЬНІ БОРГИ, ЧИНОВНИКАМ – ПОЛІТИЧНІ ІГРИ?


Із 6 суб'єктів господарювання, які надають послуги теплопостачання, органами прокуратури області виявлено порушення у п'яти, а з 13 перевірених господарств, які займаються водопостачанням та водовідведенням (всього у Чернівецькій області їх 15), з порушеннями працюють 8. Виявлено також порушення у 7 із 26 перевірених об'єктів господарювання, які надають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (загалом у області їх 204). Порушення стосуються необґрунтованого включення у повну собівартість окремих статей витрат, а також нарахування і стягнення плати, вищої, ніж встановлені тарифи, повідомив на днях прес-секретар прокурора області Олександр Лебідь. Зокрема, серед виявлених прокуратурою порушень: незаконне включення до складу повної собівартості підприємством "Чернівціводоканал" витрат на утримання сфери соціально-культурного призначення на суму 481,9 тис. грн; нарахування підприємством оплати за послуги за новими тарифами з липня минулого року, в той час як тарифи, згідно з рішенням Чернівецького міськвиконкому, вступили в дію лише з 1.08.06; включення підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" у завищеному розмірі витрат у сумі 159,1 тис. грн по статті "матеріали на транспортні потреби" тощо. За допущені порушення до підприємства "Чернівціводоканал" застосовано економічні санкції на загальну суму 17,7 тис. грн, у зв'язку з чим прокуратура готує позовну заяву про відшкодування збитків за рахунок винних осіб. Крім того, вона винесла постанову про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника планово-економічного відділу ДКП "Чернівціводоканал".
Також прокуратурою опротестовано деякі рішення міськвиконкому Чернівців (зокрема, рішення про зменшення тарифів на водопостачання лише на 4 копійки, в той час як державною інспекцією з контролю за цінами рекомендовано зменшити їх з 2,47 грн до 2,33 грн за один кубометр) та виявлено грубі порушення дотримання законодавства у діяльності управління ЖКГ Чернівецької обласної державної адміністрації при здійсненні ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення. Відтак на адресу начальника управління було винесено подання, а головного спеціаліста управління притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічні порушення виявлені і прокурорами районів, зокрема, Заставнівського, Вижницького та Сторожинецького.
Те, що прокуратура так перейнялася після окрику з уряду житлово-комунальною сферою, це, безперечно, добре. Тим часом про це йшлося й на громадських слуханнях, і на деяких інших велелюдних прелюдіях перед підняттям тарифів. Тоді, однак, думка громадськості залишилася без уваги.
Процедуру підвищення тарифів на комунальні послуги у Чернівцях проводили довго і боляче. Вперше відповідне рішення було прийнято ще до виборів – у квітні 2005 року. Воно вступило в дію з 1 червня 2005 року. Вдруге тарифи переглянули у червні і запровадили з 1 серпня минулого року. Потім (у грудні) було громадське обговорення, та зниження тарифу на водопостачання на 4 копійки. Усе це супроводжувалося різноманітними зборами, дискусіями та протестами, часто навіть з боку тих структур та організацій, представники яких ставили підписи під проектами та кінцевими версіями тарифів. Тож живеться нам, безперечно, весело: щоб оплатити за ЖКП, люди середнього статку живуть, як кажуть "на сухарях", почалися відключення цілих будинків від комунальних послуг (наприклад, 20 лютого через несплату за надані послуги від водопостачання було відключено житлові будинки на бульварі Героїв Сталінграда, 5 та 9а ). Але має рацію і перший заступник начальника департаменту ЖКГ Чернівецької міськради Анатолій Юрчак кажучи, що вирішити усі комунальні проблеми на місцевому рівні неможливо, позаяк тарифи на водопостачання, водовідведення, теплопостачання та послуги з утримання житла, які встановлюють місцеві органи самоврядування, дуже залежать від цін найвагоміших складових – електроенергії, природного газу тощо.
За повідомленням прес-служби міськради, у понеділок, 19 лютого, під час всеукраїнської селекторної наради віце-прем'єр-міністр України Дмитро Табачник заявив, що в Україні найвищі тарифи на житлово-комунальні послуги зафіксовано в Чернівцях, Ужгороді, Кіровограді та Полтаві, а найбільший стрибок тарифів на водопостачання зафіксований у Чернівцях (удвічі), Полтаві (1,8 рази) та Ужгороді (1,65 рази). Таким чином уряд натякає, що найгірший стан ЖКГ там, де більшість у місцевих радах має опозиція. Та чи варто провладним політикам відстоювати свої політичні інтереси, спекулюючи комунальною темою, якщо нинішня вартість енергоносіїв – їхніх рук справа?

Оксана МИРОНИК, "ДОБА"



ГРИМАСИ


ЗАДЕКЛАРУЙ ДОХОДИ – І СПИ СПОКІЙНО


РАДЯТЬ ПОДАТКІВЦІ БУКОВИНЦЯМ ПІД ЧАС КАМПАНІЇ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ


У Чернівецькій області триває кампанія декларування доходів. Щороку вона стартує першого січня і закінчується першого квітня, хоч податківці кажуть, що в декларуванні доходів минулоріч не відмовляли нікому і після першого квітня. Загалом декларації у Державну податкову адміністрацію області торік подали понад дві тисячі громадян. До першого квітня час ще є, але декларування доходів податківці просять не відкладати на кінець березня.
Подання декларації є обов'язковим для громадян, які одержували у 2006 році іноземні доходи, а також ті, що були отримані від здачі житла в оренду, благодійну допомогу від добродійника-фізичної особи у розмірі більше як 680 грн за рік. Податківці радять задекларувати і виграші в азартні ігри, та доходи від операцій з цінними паперами. Працівники податкової для зручності громадян навіть продовжили на час кампанії з декларування свій робочий день.
Заступник начальника Державної податкової інспекції у м.Чернівці Ярослав Городенський розповів, що ситуацію з фізичними особами, на відміну від підприємців, дещо важче контролювати. По приватних підприємствах ми бачимо, хто скільки платив, що стосується громадян, ми будемо бачити картину вже десь у березні.
Отож після першого квітня зможемо дізнатися, чи є у нас мільйонери. Адже, за даними податківців, у попередні роки чистий офіційно зареєстрований дохід жодного буковинця не перевищив 1 млн гривень, тому на Буковині не було зареєстровано жодного офіційного мільйонера. На перший погляд, таке твердження наштовхує на думку, що буковинські мільйонери раптом побіднішали, адже ще не так давно вважалося, що на Буковині живуть понад два десятки офіційних мільйонерів. Проте, як пояснив начальник Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області Олександр Фищук, ці дані ґрунтувалися на податкових деклараціях та враховували сукупний дохід підприємця. У тому числі й ту його частину, що вкладається у роботу підприємства. Тобто, якщо через руки бізнесмена пройшло мільйон чи два, це ще не привід вважати його мільйонером. Адже чистий прибуток буде в кілька разів меншим.
І хоча податківці свою кампанію проводять під гаслом "Декларування доходів – конституційний обов'язок кожного громадянина", багаті свої доходи намагаються не афішувати. Втім, це не заважає їм їздити на крутих іномарках, мешкати в помпезних особняках (хатинок, як правило, буває кілька) і нарікати на невдячну працю і безрадісне життя. До того ж, бути легальним мільйонером, по-перше, невигідно – занадто великі податки доводиться платити на надприбутки, а по-друге, відразу виникає інтерес до твоєї персони у кримінального світу.
Що стосується податків, то з настанням нового року вони зросли. На два відсотки збільшилась ставка податку на прибуток фізичних осіб. Тепер він становить не 13, а 15 відсотків. До 2003 року роботодавці змушені були платити в бюджет 40 відсотків цього податку. І лише чотири роки тому наші законодавці вирішили полегшити податкове навантаження, революційно зменшивши дану ставку до 13 відсотків. З маленьким застереженням: ставка ця – експериментальна, і діяти вона буде до 1 січня 2007 року. Навантаження на фонд оплати праці зросло і легалізація зарплат так і не відбулася. Хоча чиновники, які видали цей наказ, стверджують, що збільшення ставки податку суттєво не вплине на доходи людей. Більше платитимуть особи, які мають заробітну плату вищу, ніж у середньому по регіону. Але поки що покращення від податкових нововведень прості смертні не відчули...

Роман ЛЮБЕРА, "ДОБА"



ФЕЄРВЕРК


НА МАСЛЯНУ ТОМЕНКО ПРИВІЗ У МИГОВО “ЕТНОРІК”, СНІГ І ОПТИМІЗМ


Цьогорічна Масляна на Буковині була особливою. Справа в тому, що саме це свято продовжило загальнонаціональний цикл акцій етнофестивалів "Етнорік". Воно пройшло 17 лютого у одному з найцікавіших куточків нашого краю, де нині функціонує гірськолижно-туристичний комплекс "Мигово". Назвали акцію "Етнозима. Масляна на Буковині".
Ініціатором і одним із перших гостей свята став віце-спікер Верховної Ради України, голова парламентського комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Микола Томенко. Як розповів крайовим та столичним журналістам Микола Томенко, під час вибору місця для проведення "Етнозими" організаторів переконували їхати у "розкручений" "Буковель". "Але нам важливо, щоб усі області мали можливість приймати гостей, показати свої цікаві туристичні місця", – сказав Микола Томенко.
Неозброєним оком було видно, що столичні гості відверто вражені і красою мигівських місць. Микола Томенко зазначив, що планує проводити "Етнозиму" у Мигово щорічно. І за мету, серед іншого, хоче привернути увагу влади та інвесторів до потреб та перспектив краю. На думку віце-спікера, за підтримки влади та бізнесу Буковина стане одним із центрів зимового відпочинку.
Отож, якщо для столиці Буковини субота, 17 лютого, була звичайним вихідним, і про сніг тоді нагадували тільки калюжі та болото під ногами, то у Мигово з самого ранку вирувало свято, веселості якому додавали легкий мороз та сніг, що випав з неба та снігових гармат. Біля спуску з трас гостей свята увесь день безоплатно частували смачними млинцями з джемом та медом, які смажили прямо на очах у людей, а також пригощали кавою та глінтвейном. Після обіду святкування продовжилось концертом. Присутніх на святі розважали народні колективи, артисти Анжеліка Рудницька, Інесса Братущик та Орест Хома, а також гурт "OT VINTA". Завершилося дійство традиційним спалюванням солом'яного опудала та феєрверком.

Оксана МИРОНИК, "ДОБА"



ПРИЇХАЛИ


ОСТАННЄ КИТАЙСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ


З НЕДИСЦИПЛІНОВАНИМИ ВОДІЯМИ У ЧЕРНІВЦЯХ БОРОТИМУТЬСЯ ПО-НОВОМУ


На неправильно припарковані автомобілі вже не перший рік нарікають чернівчани, і влада: на вузьких вулицях міста, особливо у центральній частині, створюються затори, а водії тролейбусів та автобусів не можуть проїхати, боячись, що зачеплять якусь іномарку. Сходження магістральних вулиць Головної, Червоноармійської та Руської на одну магістраль (центр вулиці Головної) перевантажує її транспортом, а у випадках аварійних ситуацій чи складних погодних умов спричиняє величезні затори. Методи боротьби з порушниками, які застосовувало міське комунальне підприємство "Паркування", належного ефекту не дали: 16 гривень за зняття блокіратора з коліс ніхто не сплачував, а міліція також не могла нічого вдіяти, адже штраф складає менше 20 гривень, а щоб його призначити, треба дочекатися водія і скласти протокол. Тому на останній сесії міськради було прийнято рішення ліквідувати підприємство "Паркування", а замість нього створити дільницю при міськШЕПі, яка стежитиме за правильним паркуванням. Звісно, не безплатно.
Загалом у Чернівцях зареєстровано 53 тисячі транспортних засобів, з них 40 тисяч – приватних. Нараховується 600 автогосподарств, в яких є на балансі від 2 до 100 автомобілів. Регулювання дорожнього руху здійснюється 60-ма світлофорними об'єктами та 5 тисячами дорожніми знаками.
Також на сесії було вирішено збільшити кількість місць для паркування і вдосконалити процес розрахунку за паркування авто. Наразі пропозицій кілька. Одна з них – ввести електронні картки, аналогічні до телефонних, і закупити відповідні пристрої для працівників, аби в процесі оплати не було "живих" грошей і можливих махінацій з ними. Ще однією ідеєю, запозиченою з європейських міст, є введення додаткового податку на паркування, що йтиме до міської казни і сплачуватиметься водіями раз на рік. Відповідно тоді всі автомобілісти, а не лише чернівецькі, паркуватимуться безплатно. Є надія, що вартість паркування залишиться без змін – одна гривня за годину. Зміни у системі паркування наберуть сили з 1 квітня, коли влада прийме остаточне рішення, що, як очікується, дисциплінує водіїв.
Крім того, з недисциплінованими водіями боротиметься і міліція, зокрема працівники відділу Державної служби охорони (ВДСО) УМВС України у Чернівецькій області. Як розповів виконуючий обов'язки начальника ВДСО підполковник Петро Урсуляк, служба виграла тендер і з міською радою буде укладено договір про надання послуг щодо заборони паркування у невстановлених місцях та забезпечення нормального двостороннього руху. На це з міського бюджету виділено 124 тис. гривень. Співробітники ВДСО почнуть працювати на вулицях з 1 березня.
За словами начальника управління комунального господарства Чернівців Ярослава Кушнірика, неправильно, що міліція отримуватиме гроші за те, що вона і так має робити. Але є надія, що тепер ситуація зміниться, і автомобілісти не залишатимуть свої машини будь-де.

Роман ЛЮБЕРА, "ДОБА"



КІНОМАНІЯ


"ТАРАС БУЛЬБА" ДІЙШОВ ДО ХОТИНА



ЦЬОГО ТИЖНЯ У СТАРОВИННОМУ МІСТІ ЗНІМАЛИ КІНО


Уже розрекламовані зйомки фільму "Тарас Бульба" нарешті дійшли до Буковини. Група акторів під керівництвом відомого російського режисера Володимира Бортка, повернувшись із Запоріжжя та Кам'янця-Подільського, розпочала серйозну роботу у перлині буковинського краю – старовинному Хотині.
Напередодні сцени "Тараса Бульби" знімали у селі Рашків цього району. Там спеціально для зйомок збудували садибу, у якій проживав головний герой повісті. Що ж до зйомок у Хотинській фортеці, то у ній впродовж кількох днів відпрацьовували сцени страти сина Тараса Бульби – Остапа, а також запорізьких козаків. За словами міського голови Хотина Миколи Паламаря, у масовках на роль польської шляхти залучали до тисячі жителів сусіднього Кам'янця-Подільського, Хотина та навколишніх сіл. У суботу та неділю до фортеці підтягнулося чимало бажаючих подивитись зйомки страти персонажів фільму, однак на знімальний майданчик людей не пускали, тому особливо допитливі вдовольнялися видовищем на відстані 20-30 метрів. Незважаючи на холодний вітер, що дув з Дністра, хлопчаки та приїжджі гості із цікавістю спостерігали за сценами страти козаків від ранку до самого вечора.
Тим часом майданчик на території фортеці й справді нагадував катівню під відкритим небом. На дерев'яному помості посеред двору встановили крюк, на якому за ребро підвішували Остапа, сина Тараса Бульби, а також щит із дерева, де тримали прив'язаними трьох напівроздягнутих козаків. Ще одного з них майже цілий день у неділю "підсмажували" у величезному металевому барабані.
Сцени страти козаків відпрацьовувалися безліч разів, тож, коли один з акторів нарешті звільнився із барабана, авторові цих рядків вдалося дізнатись про деякі подробиці зйомок. З'ясувалось, козак, якого катували на вогні, – вільнонайманець, родом із села Данківці, що на Хотинщині, і звуть його Віктор Цепенюк. Чоловік розповів, що за фахом він – лікар. Дізнавшись, що у Хотині проводяться зйомки "Тараса Бульби", вирішив спробувати акторського щастя. Глянувши на нього, продюсер Денис Каро сказав: "А цього – для окремих зйомок!". І призначили на роль козака, якого катують у барабані. Віктор Цепенюк повідомив, що у цій ролі він працює уже три дні підряд, а роботу йому добре оплачують. Учора, приміром, отримав 80 гривень. Сьогодні сподівається, що заплатять 120, бо дублів було більше.
На запитання, чи не гаряче було лежати у металевому барабані, який "кати" підігрівали розпаленими дровами, каже, що іноді трохи пекло знизу, та коли зйомки припинялись, лежати було досить холодно.
Своїми враженнями про участь у масовках поділилась і жителька Кам'янця-Подільського Лариса Борисівна, яка повідомила, що напередодні у місцевих газетах було надруковано оголошення до бажаючих взяти участь у масових зйомках.
– Мене відібрали одразу, щойно побачили, що маю велику довгу косу. Роль представниці польської шляхти мені не дуже припала до душі, однак хотілося потрапити у кадр фільму, який відображає історію мого народу, – розповіла Лариса Борисівна.
Зйомки фільму "Тарас Бульба" сьогодні, 22 лютого, завершаться, після чого режисер Володимир Бортко та його творча група повернуться до Санкт-Петербурга. Навесні зйомки "Тараса Бульби" в Україні продовжаться.

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА"



ДЖЕРЕЛА


ЯК ПРОВЕДЕШ ПІСТ – ТАК І ПАСХУ ЗУСТРІНЕШ


Минулого понеділка задля наслідування Господа Ісуса Христа, який 40 днів у пустелі не вживав ніякої їжі, християнський світ переступив поріг Великого посту. Церква радить своїм духовним чадам протягом 7-ми тижнів утримуватися від споживання м'яса, молока і яєць. А яке ж ставлення медиків до посту?
– Однозначно позитивне. Медицина схвалює і рекомендує розвантажувальні дні, себто дні, коли людина споживає лише фрукти та овочі і тваринний білок заміняє рослинним, – каже кандидат медичних наук і доцент кафедри внутрішніх хвороб, фізіотерапії та інфекційних хвороб Буковинського державного медуніверситету Леонід Кушнір. – Так само і піст позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт: наприклад, наша підшлункова залоза менше виділяє необхідних ферментів при розщепленні рослинної їжі, ніж коли ми вживаємо м'ясні страви і алкоголь, цим самим залоза менше себе руйнує цими ферментами. Крім того, обмеження в їжі сприяють покращенню роботи лімфатичної та кровоносної систем. Тому постовий раціон – це чудова профілактика атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, а також холециститів, панкреатитів та колітів.
Загалом, як повчає духовенство, обмеження в їжі під час посту – не найважливіше у передпасхальний час. Головне – піст духовний.
– Погано те, що більшість наших людей зовсім не звертає уваги на піст, а частина дотримується лише його зовнішнього боку, – каже здобувач з теологічного відділення при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича священик Микола Марусяк. – Тобто, зазвичай у людей все зводиться лише до обмеження в їжі, до своєрідної дієти. Та під час посту треба прагнути до більшої молитовності, якомога більше бути в церкві, ніж в людних місцях, і виховувати в собі такі гарні чесноти, як любов, співчутливість, лагідність. Бо ж важливо, щоб Великдень не звівся до простого святкування за чаркою, а щоб у серці було розуміння і справжня радість від Воскресіння Христового, воскресіння людської душі. Я переконаний, що саме від того, як проведеш піст, і залежить те, як зустрінеш Пасху.
Дорослих, які постять, дуже часто хвилює одне-єдине питання: як поводитись, коли в піст друзі вас запросили на святкування іменин чи дня народження тощо? Священик в такому випадку радить їсти м'ясо на гостині не вагаючись, заради поваги до хазяїна та його гостей (але і скоромне, і алкоголь – в міру). Бо ж сказано в апостольському посланні: "Краще нехай про тебе подумають гірше, аніж краще". Отож піст певною мірою має бути ще й таємним.
Загалом, Великий піст за людськими часовими мірками – невеликий період, це завжди лише сім тижнів. І вже майже минув перший тиждень посту, але є ще час для покаяння і примирення з тими, хто вас образив чи кого ви образили. Бо ж до Великодня, свята миру, любові і світла залишається зовсім небагато – цьогоріч воно настане 8 квітня.

Володимир БОТЮК, "ДОБА"



А МИ ДУМАЛИ...


ТРУДОВИМИ НЕЛЕГАЛАМИ СТАЮТЬ ЧЕРЕЗ ПОДАТКИ І КОРУПЦІЮ


Кожен другий працівник приватних підприємств на Буковині – трудовий нелегал. Такі висновки зробила територіальна Держінспекція праці у Чернівецькій області на основі 727 перевірок на дотримання трудового законодавства у 604-ох підприємствах, установах та організаціях Буковини, які проводилися впродовж минулого року. Найчастішими порушеннями, виявленими у 2006 році, були факти неукладання трудових договорів підприємців з найманими працівниками.
Загалом, легалізація трудової діяльності – болюче питання в Україні взагалі. Йому навіть не допомагає соціальна реклама на кшталт "Ви ще виплачуєте зарплату в конвертах? Тоді ми йдемо до вас!".
Але справа не лише в конвертах. Так, у минулому році приватними підприємцями області порушувалися вимоги ст. 95-ої Кодексу законів про працю (КЗпП) України щодо встановлення мінімального розміру заробітної плати і вимоги щодо тривалості робочого часу (ст. 50-а КЗпП України). Виявляється, що підприємства громадського харчування і готельний бізнес – найменш оплачувані, судячи з офіційних, показаних зарплат. Цікава іронія, бо ж загальновідомо, який насправді товарообіг у цих сферах. Та найцікавіше, що директор готелю чи ресторану, згідно з документами, також дуже часто отримує мінімальну офіційну зарплату.
Утім, сам працівник має бути зацікавленим у легальній працевлаштованості та зарплатні. Позаяк будучи "нелегалом", він законом ніяк не захищений. Сумний приклад: працював в Чернівцях 22-літній чоловік, впав з кількаметрової висоти і розбився. Залишилася дитина і дружина... І ніхто з роботодавців взагалі ніякої відповідальності не нестиме, бо ж працювала людина нелегально. Горе і скрута залишилися лише сім'ї...
– Якщо врахувати всі наші податки, то виходить, що сама наша держава штовхає приватного підприємця виплачувати зарплату в конвертах, – каже начальник територіальної Держінспекції праці – головний державний інспектор праці Чернівецької області Віктор Грушевський. – І допоки цей податковий тиск не буде переглянутий, то в нас будуть працівники-нелегали. Корупція також штовхає підприємця до приховування прибутків – щоб завжди мати зайву готівку для хабара. Бо ж якщо він не приховуватиме свої доходи, то звідки ж він заплатить за підпис одному, другому чиновнику при таких податках?
Тим часом новий Кодекс законів про працю України вже розглядався Верховною Радою і відправлений на доопрацювання. У ньому закони про працю кардинально відрізняються від діючого кодексу. Будемо сподіватися, що новий трудовий кодекс стане більше пристосований до сьогодення. Та ось коли в Києві його приймуть – не береться прогнозувати ніхто.

Володимир БОТЮК, "ДОБА"



З ПЕРШИХ УСТ


ПРОКУРОР СТУРБОВАНИЙ РОСТОМ ЗЛОЧИННОСТІ


Результативність боротьби зі злочинністю залишає бажати кращого. Кількість зареєстрованих торік злочинів (майже 5 тисяч) практично залишалася на рівні 2005 року. І це у той час, як по Україні злочинність знизилась на 13 відсотків. Невтішна статистика і за січень цього року. Ріст злочинності відбувся практично у всіх районах області і склав 22,6%. Про це заявив у вівторок, 20 лютого ц.р., на координаційній нараді керівників правоохоронних органів Чернівецької області обласний прокурор Михайло Косюта.
Насамперед турбує суттєве збільшення кількості розбоїв, грабежів, фактів шахрайства та спричинення громадянам різних тілесних ушкоджень. Зокрема, минулого року вчинено 344 грабежі, з яких майже половина залишилася нерозкритою.
Найбільш складна ситуація з цих питань склалася у Чернівцях, де у Шевченківському районі при рості злочинності на 18,5% розкриття складає лише 48%.
У 2006 році скоєно 34 навмисних убивства. Переважна їх більшість скоєна на побутовому грунті і пов'язана зі зловживаннями спиртними напоями. Проблемою в області залишається стан розкриття 44-ох навмисних убивств минулих років, найбільше з яких сталося у Чернівцях та Хотинському районі. Проте прокурорські перевірки таких справ свідчать, що оперативно-розшукові заходи по них проводяться тільки у перший-другий місяць з часу вчинення злочину. Плани проведення оперативно-розшукових заходів не поновлюються, контроль за їх виконанням не здійснюється.
Ще одна проблема – протидія хабарництву і корупції. Як зазначив прокурор області, робота правоохоронних органів у цьому напрямку є недостатньою. Якщо у 2005 році правоохоронці виявили 92 злочини, пов'язаних з хабарництвом, то у 2006 році – 82. Жодного випадку хабарництва не виявлено у Глибоцькому, Кельменецькому, Заставнівському, Путильському та Хотинському районах.

Роман ЛЮБЕРА, "ДОБА"



А МИ ДУМАЛИ...


ТРУДОВИМИ НЕЛЕГАЛАМИ СТАЮТЬ ЧЕРЕЗ ПОДАТКИ І КОРУПЦІЮ


Кожен другий працівник приватних підприємств на Буковині – трудовий нелегал. Такі висновки зробила територіальна Держінспекція праці у Чернівецькій області на основі 727 перевірок на дотримання трудового законодавства у 604-ох підприємствах, установах та організаціях Буковини, які проводилися впродовж минулого року. Найчастішими порушеннями, виявленими у 2006 році, були факти неукладання трудових договорів підприємців з найманими працівниками.
Загалом, легалізація трудової діяльності – болюче питання в Україні взагалі. Йому навіть не допомагає соціальна реклама на кшталт "Ви ще виплачуєте зарплату в конвертах? Тоді ми йдемо до вас!".
Але справа не лише в конвертах. Так, у минулому році приватними підприємцями області порушувалися вимоги ст. 95-ої Кодексу законів про працю (КЗпП) України щодо встановлення мінімального розміру заробітної плати і вимоги щодо тривалості робочого часу (ст. 50-а КЗпП України). Виявляється, що підприємства громадського харчування і готельний бізнес – найменш оплачувані, судячи з офіційних, показаних зарплат. Цікава іронія, бо ж загальновідомо, який насправді товарообіг у цих сферах. Та найцікавіше, що директор готелю чи ресторану, згідно з документами, також дуже часто отримує мінімальну офіційну зарплату.
Утім, сам працівник має бути зацікавленим у легальній працевлаштованості та зарплатні. Позаяк будучи "нелегалом", він законом ніяк не захищений. Сумний приклад: працював в Чернівцях 22-літній чоловік, впав з кількаметрової висоти і розбився. Залишилася дитина і дружина... І ніхто з роботодавців взагалі ніякої відповідальності не нестиме, бо ж працювала людина нелегально. Горе і скрута залишилися лише сім'ї...
– Якщо врахувати всі наші податки, то виходить, що сама наша держава штовхає приватного підприємця виплачувати зарплату в конвертах, – каже начальник територіальної Держінспекції праці – головний державний інспектор праці Чернівецької області Віктор Грушевський. – І допоки цей податковий тиск не буде переглянутий, то в нас будуть працівники-нелегали. Корупція також штовхає підприємця до приховування прибутків – щоб завжди мати зайву готівку для хабара. Бо ж якщо він не приховуватиме свої доходи, то звідки ж він заплатить за підпис одному, другому чиновнику при таких податках?
Тим часом новий Кодекс законів про працю України вже розглядався Верховною Радою і відправлений на доопрацювання. У ньому закони про працю кардинально відрізняються від діючого кодексу. Будемо сподіватися, що новий трудовий кодекс стане більше пристосований до сьогодення. Та ось коли в Києві його приймуть – не береться прогнозувати ніхто.

Володимир БОТЮК, "ДОБА"



VICTORIA


ЖУРНАЛІСТИ ВМІЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ПИСАТИ, АЛЕ Й ГРАТИ У ФУТБОЛ



У студмістечку на штучному майданчику минулої суботи відбувся матч-шоу з міні-футболу між журналістами чернівецьких ЗМІ і музикантами місцевих рок-гуртів "Гуцул Каліпсо", "Чорні вулиці", "Пестициди", "The cobandz" та інші, який проходив під гаслом "Скажемо "ні" поганим звичкам". Холодна погода не завадила гравцям обох команд продемонструвати швидкий і комбінаційний футбол. Першою реальну нагоду відкрити рахунок втратила команда музикантів: м'яч від однієї стійки відлетів до іншої, після чого журналісти встигли плямистого вибити в поле. У середині першої половини гри команда журналістів провела результативну атаку – і Тарас Лазарук потрапив у обійми своїх товаришів. Незадовго до перерви він вдруге засмутив голкіпера музикантів.
Після відпочинку гра пройшла не менш цікаво. Рок-музиканти спробували перехопити ініціативу і переломити хід гри. Якщо журналісти переважали суперника на флангах, то музиканти переважали грою в центрі. І саме через центр музикантам вдалося забити гол престижу, автором якого став Андрій Рудик ("Гуцул Каліпсо"). Фінальний свисток арбітра зафіксував перемогу команди журналістів. Таким чином, журналісти довели, що вони є не тільки майстрами пера і мікрофона. За команду журналістів виступали: Тарас Піц, Ігор Оршак, Тарас Лазарук, Олег Ящук, Олексій Мамчук, Георгій Мазурашу, Мар'ян Лазарук, Юрій Чорнокоза, Василь Коржевський і Віталій Лавренюк.

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ, фото автора



VIVAT!


ЧЕРНІВЧАНИ СИЛЬНІШІ ЗА КИЯН


Минулої суботи відбувся матч 11-го туру чемпіонату України з міні-футболу (1-ша ліга), в якому чернівецький "Меркурій-ЧТЕІ" приймав київську команду "Планета-Міст". Вже до перерви буковинці вигравали 2:0. Автором обох м'ячів став Сергій Янчик. Спочатку він сильним ударом з 10-ти метрів відкрив рахунок, а згодом, реалізувавши дабл-пенальті, оформив дубль. Після відпочинку гості вирівняли гру і спробували переламати хід матчу. На 32-ій хвилині Микола Федоренко скоротив рахунок, а через три хвилини Сергій Шароваров зрівняв його. Здавалося, що матч закінчиться нічиєю, адже до фінальної сирени залишалося 5 хвилин. Але за півтори хвилини до закінчення гри Роман Зароченцев забиває третій м'яч. Гості йдуть ва-банк, замінивши воротаря на п'ятого польового гравця. За кілька секунд до фінальної сирени наш воротар заволодів м'ячем і сильно пробив у сторону київських воріт. М'яч перелетів через увесь майданчик і влетів прямісінько у "дев'ятку". 4:2 – перемога чернівецької команди, яка вивела її на друге місце.

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ



ПІДСУМКИ


ВПЕВНЕНА ПЕРЕМОГА МИХАЙЛА ЯРМИСТОГО



Три тижні у шаховому клубі тривали баталії фінальної частини чемпіонату області з шахів. Нинішні змагання пройшли цікаво, у напруженій боротьбі. Після 3-х турів у лідери вийшли Павло Артеменко і Віра Балбашова, які мали у своєму активі стовідсотковий результат. Цікаво, що Павло завдав поразки майстру спорту Михайлу Ярмистому. Але це була єдина осічка Михайла на змаганнях. Надалі Ярмистий здобув 10 перемог та одну партію зіграв унічию і став недосяжним для суперників. Набравши 10,5 очка з 12-ти можливих, Михайло Ярмистий вчетверте став чемпіоном області. Друге місце виборов минулорічний чемпіон Микола Євстаф'євич, у якого 8,5 очка. Стільки ж набрав і Віталій Лужинський, але за гіршим коефіцієнтом розташувався на третій сходинці. Слід виділити успіх Віри Балбашової, яка не загубилася у чоловічій компанії і з 7,5 очками посіла високе 4-те місце. Непогані результати показали учень 10-го класу Банченського ліцею Максим Кришмару (6,5 очка) та учень 7 класу ЗНЗ №28 Віталій Бернадський (6 очок), які відповідно посіли 5-те і 7-ме місця.

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ, фото автора



ФАКТ


"ТОП-12" НАЗВАВ ТРІУМФАТОРІВ


Від 14 до 17 лютого у спортзалі ФОК "Олімпія" тривав Всеукраїнський рейтинговий турнір з настільного тенісу "Топ-12" серед юнаків і дівчат 1989 р.н. У змаганнях взяли участь представники Києва, Львова, Чернівців, Херсона, Дніпропетровська, Полтави, Донецька, Ізмаїла, Стрия, Запоріжжя, Ялти, Кривого Рога, Болграда, Одеси та інших міст.
В особистих змаганнях серед дівчат перемогу святкувала Поліна Трифонова з Донецька, Друге і третє місця відповідно посіли Ірина Моцик (Львів – Київ) та Валерія Степановська (Київ – Чернівці). Серед юнаків чемпіоном став дніпропетровець Дмитро Писар. Друге місце виборов чернівчанин Петро Софранюк, а трійку призерів замкнув Олег Ремінець з Полтави. Трійки призерів в інших номінаціях: парні (дівчата) – 1. Валерія Степановська (Київ – Чернівці) – Поліна Трифонова (Донецьк), 2. Ганна Давидова (Ялта) – Ірина Моцик (Львів – Київ), 3. Євгенія Васильєва (Київ) – Лідія Єрмейчук (Київ – Чернівці); парні (юнаки) – 1. Дмитро Писар (Дніпропетровськ) – Михайло Трунов (Дніпропетровськ – Стрий), 2. Петро Софранюк (Чернівці) – Антон Йолкін (Дніпропетровськ), 3. Андрій Нагола (Чернівці) – Сергій Бучацький (Чернівці); парні (змішані) – 1. Сергій Бучацький (Чернівці) – Поліна Трифонова (Донецьк), 2. Дмитро Писар (Дніпропетровськ) – Ганна Давидова (Ялта), 3. Петро Софранюк (Чернівці) – Євгенія Васильєва (Київ). Крім цього, пройшов третій тур клубного регіонального чемпіонату України серед дорослих, в якому взяли участь 13 чоловічих команд. Після трьох турів лідирує команда ЛНУ (Львів) – 18 очок. По 17 очок мають в своєму активі СК "Стрий – Дрогобич" і СК "Луцьк". У чернівецької команди 16 очок і четверта позиція. Заключний 4-ий тур пройде у Львові.

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ



МИТЬ ДОБИ



Вперше у Чернівцях пройшов чемпіонат України з більярдного спорту "Комбінована піраміда", в якому взяли участь 28 жінок і 78 чоловіків. У жіночому фіналі зустрілися харків'янка Альона Русакова (чемпіонка Європи, 2002 р.) і донеччанка Світлана Ставицька. Перемогу 4:1 святкувала Русакова. Серед чоловіків у фіналі сталася сенсація: дніпропетровець Артем Мойсеєнко (бронзовий призер командного Кубка світу) впевнено переміг 6:2 харків'янина Олександра Паламаря (чемпіон Європи, 2006 р.). Після змагань головний суддя міжнародної категорії з Києва Юрій Леонтьєв сказав: "Мені дуже приємно було бачити багато глядачів у залі. А це говорить про те, що Буковина може стати центром західного регіону з більярдного спорту. Сподобалась мені і організація змагань, яка була на високому рівні. Сподіваюсь, у Чернівцях пройдуть ще не одні змагання з більярдного спорту як національні, так і міжнародні".

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ, фото автора



СПОРТИВ-НО


Дзюдо


Роксолана підтвердила свою майстерність


У с. Гвіздівці Сокирянського району пройшов традиційний міжнародний турнір із дзюдо, присвячений пам'яті директора місцевої школи Анатолія Гевліча. У змаганнях взяли участь 168 спортсменів Чернівецької, Львівської, Хмельницької, Вінницької, Чернігівської областей, а також із сусідньої Молдови (Кишинів, Окниця, Клокушна). Впевнену перемогу у ваговій категорії до 52 кг здобула спортсменка з Новоселиці Роксолана Моцак, яка нещодавно стала переможницею на міжнародному турнірі в Києві. Серед інших спортсменів слід виділити перемоги Андрія Ліпкіна (74 кг) з Сокирян, спортсменів з Гвіздівців Анатолія Рудика (50 кг), Марії Тимчук (44 кг), новосельчанина Дмитра Гуйвана (38 кг). У командному заліку перемогли представники Сокирянського району. Друге і третє місця відповідно вибороли спортсмени Новоселиці та Львова.

Легка атлетика


Краща серед наших – Дашкевич


Найвдаліше серед представників Буковини на юніорському чемпіонаті України з легкої атлетики у приміщенні, що проходив у Сумах, виступила студентка ЧНУ Марія Дашкевич. Вихованка Ірини Ячнюк пробилася до фіналу на 60-метрівці, на якій показала шостий результат (7,84). Крім Дашкевич у змаганнях брали участь ще троє представників нашого краю: Маріана Апетрей (200 і 400 метрів), Сергій Чорний (800 метрів) та Іван Апетрічесей (1500 і 3000 метрів). Але у них результати дещо скромніші.

Пішохідний туризм


Впевнені перемоги господарів


У Садгорі у залі МНС пройшов чемпіонат України з техніки пішохідного туризму у приміщенні. В особистих змаганнях із подолання перешкод серед жінок перемогу святкувала чернівчанка Інна Сиротюк. Друге і третє місця відповідно посіли Марія Кшиш (Чернівці) та Юлія Ромащук (Миколаїв). Трійку призерів серед чоловіків склали: Любомир Зелізко (Чернівці), Костянтин Посидько (Кам'янець-Подільський) і В'ячеслав Онуфрійчук (Чернівці). У командному заліку трійка призерів виглядає так: "Чернівці-1", "Чернівці-2", "Кам'янець-Подільський-1".

Василь КОРЖЕВСЬКИЙ


© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.