Головна Архів Про нас Гостьова книга Пошук

Чернівці




№45 (625), 13 листопада 2008 року


БОЛИТЬ


СМЕРТЕЛЬНІ КРОСИ


БАТЬКИ БОЯТЬСЯ ПУСКАТИ ДІТЕЙ НА УРОКИ ФІЗКУЛЬТУРИ, ЯКІ СТАЛИ НЕБЕЗПЕЧНИМИ ДЛЯ ЖИТТЯ


– Я за будь-які гроші куплю довідку у лікаря, але мій Стасік на фізкультуру ходити не буде, – таку фразу роздратованої жінки почула біля входу дитячої поліклініки після відомих трагічних подій на уроках фізвиховання.
На жаль, за останні два місяці новоселицька трагедія – не єдина в Україні. Спортивними майданчиками впродовж останніх двох місяців прокотилася хвиля смертей, коли діти, маючи, здавалось би, гарне здоров'я, помирали під час уроків фізкультури.
Напередодні смерті 12-річної Світланки з Новоселиці рідні та школа похоронили 15-літнього Богдана із Запоріжжя. 13 жовтня у технічному коледжі Луцька обірвалось життя 15-річного Андрія. Статистику смертей під час уроків фізвиховання минулого тижня поповнив ще один учень – 9-річний Богдан з Івано-Франківська, який під час бігу по колу у спортзалі раптом зігнувся і взявся за живіт, відтак впав і почав синіти... Все це відбувалось на очах дітей та вчителя, який миттєво кинувся робити дитині масаж серця та штучне дихання. Лікарі "Швидкої" лише констатували смерть. Судмедексперти в усіх випадках дали різні висновки, які, однак, свідчили, що дітей підвела серцево-судинна система. У 9-річного Богдана з Івано-Франківська, приміром, виявили вроджену патологію судин, про яку батьки навіть не підозрювали. Причина смерті 15-річного запоріжця Богдана, який займався професійним гандболом, – гостра серцева недостатність. Такий же діагноз судмедексперти поставили і 15-річному учневі коледжу з Луцька. Щодо 12-річної Світлани з Новоселиці, то, за словами заступника начальника управління охорони здоров'я ОДА Марії Поліщук, судмедексперти ще не дали остаточного висновку щодо діагнозу, який призвів до смерті, хоча за попереднім висновком дитина також померла через зупинку серця.
Отже, чотири смерті за неповних два місяці. І всі – під час уроків фізкультури. Що це – страшний збіг обставин чи нездорова тенденція? Після цих випадків батьки бояться відпускати дітей на уроки фізкультури, а самі вчителі фізвиховання тремтять, коли клас виконує вправи, передбачені нормативами. Саме про ці нормативи і йшла мова 5 листопада на засіданні уряду, який скасував постанову Кабміну від 15 січня 1996 року №80 "Про державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України", що грунтувалася на радянському комплексі норм "Готовий до праці та оборони". Міністр з питань сім'ї, молоді та спорту Ю.Павленко визнав, що "такі нормативи для бігу чи підтягування, які є сьогодні, направлені не на підготовку здорової, успішної дитини – це підготовка солдата або спортсмена вищого рівня". Саме це, на його думку, і стало головною причиною, чому на уроках фізкультури траплялись трагічні випадки, і чому сьогодні діти не хочуть ходити на ці уроки.
Прем'єр-міністр Ю.Тимошенко на засіданні уряду заявила, що "до з'ясування ситуації з системою спеціального медичного обстеження дітей, їхніх здібностей і рівня фізичної підготовки кроси на уроках фізичної культури необхідно терміново заборонити, а дітей замість кросів завантажувати заняттями з ігрових видів спорту". Утім, в деяких школах, на ситуацію відповідним чином зреагували й без вказівок та розпоряджень Кабміну. Директор Чернівецької ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів Світлана Мокрогуз розповіла, що як тільки-но почула по телевізору про перший випадок смерті дитини на уроці фізкультури, то відразу ж викликала вчительку фізкультури і сказала, щоб вона відмінила кроси, навантаження бігом тощо.
– Я сама колишня спортсменка, професійний волейболіст і добре розумію, що під силу, а що не під силу сучасній дитині. Треба бути гігантом, щоб виконати ті нормативи, тому ми диференційовано підходимо до кожного учня та його можливостей і не сприймаємо їх через призму показників секундоміра та інших параметрів, – каже директор.
Світлана Мокрогуз констатує факт, що зі 100% дітей, які приходять до першого класу, – у 60% є відхилення здоров'я. Причин чимало. Окрім факторів, пов'язаних з екологією, наші діти ростуть в умовах гіподинамії. Це комп'ютерне покоління, яке увесь свій вільний час проводить у шкідливих для здоров'я "ящиках" – перед телевізорами та за комп'ютерами.
Олена Павлюк, мати двох неповнолітніх синів з Чернівців, розповідає, що вплинути на дітей не може, – вони цілими днями просиджують за комп'ютером, зарядку робити не хочуть, у футбол не грають, навіть погуляти на вулицю не виходять. Жінка з середнім матеріальним достатком каже, що раніше хоч безплатні спортивні секції працювали, а тепер гуртки – на платній основі.
Такі ж проблеми має майже кожна сім'я, у якій ростуть діти. Раніше й справді малеча лазила по деревах, ганяла м'яча, бігала до річки купатись. Сьогодні ж ростимо хатніх дітей, які не займаються фізичними роботами, спортом, не бувають на свіжому повітрі. На думку заступника начальника обласного управління освіти Віктора Маколінця, багато в чому винні й самі батьки, які зводять виховання чад лише до кількох пунктів – щоб добре наїлось, було одягнене і не отримувало двійок. Щодо проблеми з уроками фізкультури, то, на його думку, було б непогано проводити у навчальних закладах не 1-2 уроки фізвиховання на тиждень, а щоденне фізичне навантаження з полегшеною програмою.
Підстав для того, щоб полегшити дітям життя під час уроків фізкультури більш ніж достатньо. За інформацією заступника начальника управління охорони здоров'я Марії Поліщук, лише 27,6% школярів на Буковині належать до І групи здоров'я, тобто є здоровими і такими, що можуть повноцінно виконувати спортивні нормативи на уроках фізкультури. 50,9% дітей мають періодичні, нехронічні захворювання, 21,5% діагностовано хронічні хвороби учням, яким рекомендовано займатись у спеціальній медичній групі. Тобто, більше, ніж п'ята частина буковинських дітей потребує спеціальних умов для занять фізкультурою.
І, до речі, не тільки у нашій, а й в інших областях України. То чи не досить було цих красномовних відсотків для того, щоб раніше переглянути радянські нормативи під девізом "Готовий до праці та оборони"? Невже лише низка смертей на уроках фізкультури змусила поважний Кабмін з не менш поважними міністрами, які так щиро на словах дбають про українське дитинство, помітити, нарешті, що не могла 12-річна Світланка з Новоселиці подолати той тричі проклятий крос на секунди на спортивному майданчику рідної школи?

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА"



ВІД СЕСІЇ ДО СЕСІЇ


"У САЛАГОРА МИТНИЦЯ НЕ ПРОСТИТУТКА"



ПРО ЦЕ У ВІВТОРОК ЗАЯВИЛИ НА ПОЗАЧЕРГОВІЙ СЕСІЇ ОБЛРАДИ КРАЙОВІ ДЕПУТАТИ


Винесені у заголовок слова належать депутату Віктору Довганичу, але, як засвідчило обговорення внесеного у порядок денний єдиного питання позачергової сесії "Про ситуацію, що склалася навколо Вадул-Сіретської митниці та її керівника М. М. Салагора", під ними готова підписатися більшість обранців. І власне-таки підписалася за результатами дискусії. А вона розгорнулася навколо недавнього рішення Держмитслужби, що прийняла рішення створити з 22 жовтня поточного року Чернівецьку митницю з місцем розташування у Чернівцях, ліквідувавши таким чином Вадул-Сіретську.
Перший сигнал про чернівецьке митне протистояння надійшов, щоправда, раніше. Ним став відкритий лист керівництва Вадул-Сіретської митниці, яку очолює генерал митної служби, колишній перший заступник голови Держмитслужби і депутат Чернівецької облради від БЮТ Микола Салагор, до прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, керівника фракції БЮТ у Верховній Раді та голови Чернівецької облради, у якому заявлено про тривалий відомчий та політичний тиск з боку окремих працівників Держмитслужби та народних депутатів від БЮТ задля усунення М. Салагора, який протистоїть запровадженню контрабандних схем. На захист митного генерала стала також обласна рада – її колегія ще 27 жовтня надіслала лист до прем'єра з проханням "відновити справедливість, повернути дії керівництва Держмитслужби у правове русло". Але на SOS з провінції Юля Володимирівна так і не відгукнулася, а натомість сюди прийшов наказ про створення нової митниці та ліквідацію з 25 грудня Вадул-Сіретської.
Відтак минулого вівторка депутати вже вдруге вдарили у дзвони з надією, що думку території, яку вони уповноважені представляти, в урядових кабінетах таки почують. Іронія долі полягає у тому, що бютівка-прем'єрка не почула заклики на захист не тільки митного профі (як то про пана генерала кажуть обласні обранці), але й депутата з бютівської фракції крайового парламенту. Тож не випадково, що деякі обласні обранці серйозно засумнівались у тому, що прем'єр справді "не в курсі" чернівецької митної епопеї. "А якщо в курсі, то чому мовчить?" – розмірковували вголос виступаючі. Утім, далі сором'язливих риторичних запитань про дивне мовчання прем'єрки і, очевидно, отриманий від неї керівником Держмитслужби паном Хорошковським повний карт-бланш для дій, депутати вирішили не заглиблюватись. Хоча на свою долю (не зрозуміло, правда, кому) таки поскаржилися. Але про це згодом.
Одностайність депутатів з приводу недоцільності ліквідації Вадул-Сіретської митниці, однак, закінчилася минулого вівторка там, де зайшлося про партійні інтереси фракцій. Обранці раптом згадали інші випадки невмотивованих, на їх думку, кадрових пертурбацій в регіоні, що здійснені з ініціативи керівників центральних органів виконавчої влади. Керівник фракції Партії регіонів Василь Ватаманюк пригадав, як звільняли начальника Держекоінспекції в Чернівецькій області, "регіонала", депутата міської ради Василя Дутчака, який не може повернутися у своє крісло навіть після позитивного для себе судового рішення, а голова крайової Народної партії, депутат Михайло Романів – епопею звільнення без відома керівництва області начальника ДПА в Чернівецькій області Олександра Фищука. Відтак аж після того, як до підготовленого напередодні проекту звернення (тепер уже не тільки до прем'єра, але й Президента й РНБО) "втрутитись у ситуацію довкола Вадул-Сіретської митниці" були внесені запропоновані зміни, за документ проголосували більшість присутніх на сесії депутатів.
І нарешті – про гірку депутатську долю. Деякі депутати згадали (мабуть, краще пізніше – ніж ніколи) з сесійної трибуни, що практика ліквідації та реорганізації владних структурних підрозділів (як-то, наприклад, утворення дуже головних управлінь облдержадміністрації на місці просто управлінь), щоби позбутися незручних керівників, на яких важко знайти зачіпку, зовсім не столичне ноу-хау. Обкатаною тактикою активно користуються й у провінції. Зокрема, про подібну практику нинішніх керманичів області стосовно себе згадав колишній начальник обласного управління охорони здоров'я, депутат Святослав Малиш. Утім, його колеги, партійні депутати знову зробили вигляд, що це їх не стосується – мабуть, до наступного випадку з їх товаришами по партії. А можливо, просто тому, що не всі депутати – генерали. Та й, зрештою, поганий Хорошковський далеко, а хороший Віктор Ігорович Павлюк ось тут, поруч, – сидить у президії. А Володимир Іванович Куліш через державні, ясна річ, справи, і поготів – на сесію не прийшов.

Володимир СТЕФАНЕЦЬ, "ДОБА", ілюстрація Валерія ІОНІЦОЯ, спеціально для "ДОБИ"



А МИ ДУМАЛИ...


РІЗКОГО ЗДЕШЕВЛЕННЯ ЖИТЛА НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ...


...НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПАДІННЯ ПОПИТУ. ЗРЕШТОЮ, ШВИДКЕ ЗРОСТАННЯ ЦІН ТЕЖ НЕ ЗАГРОЖУЄ


Протягом останніх двох місяців доволі популярними стали розмови про швидке подешевшання житла. Проте деякі аналітики стверджують, що подібні чутки розповсюджують спекулянти, які хочуть або встигнути придбати житло перед його наступним можливим подорожчанням, або дезінформувати потенційного покупця. Проте не все так однозначно.
Справа в тому, що опоненти, які впевнені у подешевшанні житла, стверджують, що спекулянтами є ті, хто розпускає чутки, мовляв, квартири не подешевшають. Це робиться, кажуть вони, для заохочення потенційних покупців придбати житло саме зараз, перед подешевшанням.
"Швидке зростання цін на житло, – каже директор однієї з чернівецьких ріелторських контор Валентина Желік, – відбулося за останні півтора-два роки. Причина в тому, що люди, заробивши грошей за кордоном, поверталися додому та намагалися вкласти зароблене в нерухомість. Сьогодні заробітчани вже не повертаються так масово. З огляду на це, а також нещодавню повінь, через яку постраждало дуже багато людей, – пропозиція на ринку нерухомості сьогодні набагато перевищує попит. Нинішню ситуацію ми називаємо "мертвим сезоном".
Коли ми починали працювати, у 2000 році, однокімнатна "хрущовка" коштувала до 3 тисяч доларів. Сьогодні її вартість сягає 45 – 47 тисяч доларів.
Причини високих цін на житло через відсутність конкуренції між будівельними компаніями. Нині виграє та будівельна компанія, що будує за власні кошти. Таким чином, вона, збудувавши квартири, вираховує витрати, середню вартість та прибуток. Після чого й визначають продажну ціну квартири. У Чернівцях ціни на житло практично такі, як у Києві. Але в столиці значно більше заможних людей, рівень життя набагато вищий.
Проте можна прогнозувати, що це не стане причиною значного зниження або підвищення цін на житло. Ціни залишаться приблизно на такому ж рівні.
Були прогнози, що зараз люди, масово знімаючи гроші з депозитних вкладів, будуть вкладати їх у нерухомість. Проте цього не відбувається. Більше 16 млрд гривень, які були зняті з рахунків з початком закриття банків, у нерухомість не вкладені. Сьогодні дуже багато агентств нерухомості, як у Києві, так і в нас, закрилося.
Ще однією з причин високої вартості житла є та обставина, що сучасні квартири будуються за європейськими стандартами, з великою житловою площею. Проте якість житла не завжди буває високою. Зараз взагалі почали передавати у користування квартири лише зі вхідними дверима, метало-пластиковими вікнами та цементною стяжкою. Без побілки, сантехніки, паркету... Ріелтори називають такі квартири "напівфабрикатами". Будівельники ж не пояснюють причину поширення подібної тенденції. Але, зрозуміло, робити повне устаткування помешкання – це зайві витрати. Крім того, причина може бути ще й у тому, що самі мешканці відмовляються від устаткування, бо нерідко воно буває низької якості. Взагалі будівельників знижувати ціни не змусить навіть постанова Верховної Ради про звільнення від необхідності передавати 10% квартир у фонд міських рад. Кожна компанія сама собі вираховує прибуток, і ніхто не може з'ясувати, скільки становить реальна сума витрат, як і те, чому, наприклад, вона з двох постачальників цегли вибрала того, в якого вона (цегла) дорожча".
Олег Сіцінський, директор чернівецького відділення однієї з будівельних фірм, каже, що "існує два основних чинники, які серйозно впливають на житлові ціни. Перший – це державна політика. Місцеві органи влади не надають земельні ділянки для будівництва. Проте люблять додавати навантаження. Раніше були внески до фонду розвитку будівництва, зараз – передача 10% квартир від кожного збудованого об'єкта до фонду міста. На рівні Кабміну, звичайно, рішення про скасування цього зобов'язання прийняте. Проте поки що залишається чекати, коли відповідні зміни внесуть до законодавства. Але думаю, що це рішення залишиться в силі.
Другий чинник – звичайно ціни на будівельні матеріали. Ми проводили аналіз і з'ясували, що ціни за останні два роки піднялися у два-три рази. У Чернівцях є додаткова проблема – висока сейсмічність. Це потребує додаткових витрат у будівництві. Останній чинник і піднімає ціни на житло майже до рівня київських. І принаймні протягом найближчого часу ціни мінятися не будуть. Хоча, через нестабільність цін, у нас важко щось передбачити. Будівельні матеріали зараз то дешевшають, то дорожчають. Крім того, люди намагаються вкладати свої гроші в землю, а не в нерухомість".
Тенденцію будівельних компаній здавати квартири лише з бетонною стяжкою, вхідними дверима, склопакетом, газовим, водяним та світловим лічильниками Олег Сіцінський пояснює тим, що нерідко новосельці знімають усю "начинку" квартири та перероблюють внутрішнє устаткування на власний смак. Квартира в такому разі обходиться дешевше.
Тим часом попит на житло різко знизився. Більшість квартир незаселені, новозбудовані житлові комплекси пустують. Державі потрібно посприяти потенційним покупцям, видати обіцяний кредит молодим сім'ям. Обіцянку не виконали – сьогодні більшість молодих сімей не можуть отримати кредит.
У департаменті житлобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міськради, проте, оптимістично стверджують, що ціни на житло спричинені попитом на ринку нерухомості.
Натомість дізнатися статистику щодо кількості придбаного житла неможливо. В департаменті житлово-комунального господарства нам розповіли, що процес купівлі-продажу проходить через нотаріальні контори, які, в свою чергу, тримають цю інформацію лише в себе як конфіденційну.
Проте усі сходяться на тому що проблеми незабудованості Чернівців не існує. В департаменті житлобудівного комплексу запевняють, що наше місто розбудовується згідно з інвестиціями, які вкладаються в його розвиток.
Отже, думки, щодо потенційних змін на ринку нерухомості неоднозначні. Ситуацію невизначеності підсилюють й контраверсійні інформаційні повідомлення у ЗМІ. Це схоже на гру "великих" людей в інформаційному просторі, мета якої – нажитися на нерухомості. Для одних – це можливість заробити на очікуванні покупців щодо зниження цін на квартири, у випадку, якщо вони подорожчають. Для інших – спосіб швидко і дорого встигнути продати житло до його можливого подешевшання.

Олександр ЮХИМЕЦЬ, "ДОБА"



ПОДРОБИЦІ


ВИПРОБУВАННЯ ВАРВАРАМИ



Коваль Олександр Мосєндзов, який разом з чотирма помічниками спочатку викував, а згодом подарував Чернівцям чудову старовинну карету, зізнається: за виготовлення кованих ліхтарів на замовлення не брався б ніколи. Надто вже трудомістка це робота. Проте взятися за неї ковалям таки довелося. Адже встановленим лише трохи більше місяця тому ліхтарям – до 600-літнього ювілею міста – деякі особливо "культурні" чернівчани вже встигли "поскручувати голови". Попри незначний розмір кованої прикраси, на виготовлення нових двох світильників майстри витратили цілих три дні.
Проте одним лише відновленням металевих ліхтарів цього разу не обійшлося. У п'ятницю, 7 листопада, майстер заново пофарбував, полакував та відтінив міддю встановлений біля входу до Палацу урочистих подій кований шедевр. Ініціатор виготовлення карети пан Олександр запевняє, що готовий раз на два роки робити косметичний ремонт карети, проте основний клопіт щодо збереження цього унікального пам'ятника мала би все-таки взяти на себе громада. Щоправда, тут таки щиро зізнається, що очікував значно більшого його плюндрування. Майстер також не приховує задоволення від того, що витвір його рук витримав випробування городянами та ювілеєм. На місцевих вандалів він теж зла не тримає: просто ці люди ще не доросли до сприйняття прекрасного. І взагалі, що то за сім'я, де не має... Ну, далі ви знаєте...
А те, що розташований на головній пішохідній вулиці столиці Буковини пам'ятник чернівчанам справді полюбився, засвідчила кількість бажаючих сфотографуватися на його фоні. Навіть ризикуючи потрапити під приціл розпилювача й бути пофарбованими разом з каретою, до неї постійно підходили люди і просили дозволу сфотографуватися на її фоні. Тож Олександру Мосєндзову з помічником раз по раз доводилося переривати роботу. Одну з організованих груп до карети підвела Маргарита Курлікова, яка зазвичай проводить екскурсії містом. На запитання кореспондента "Доби", як люди з інших міст відгукуються про карету, жінка відповіла: "Перше враження – ошелешені очі, захоплення і зачарування. Адже нічого подібного в інших українських містах немає! Коли ж з карети зникли ліхтарі, дехто просто шаленів від обурення". Хочеться вірити, що встановлена вже незабаром на цьому місці камера спостереження, за задумом адміністрації Палацу урочистих подій та правоохоронців, справді захистить карету від зловмисників.
Насамкінець чоловік відмовився розповісти, у скільки йому обійшлося відновлення ліхтарів. "Хіба цінність отриманого від когось подарунка вимірюється для вас його вартістю", – відповів Олександр Мосєндзов на запитання про вартість робіт. Це лише вітчизняні урядовці люблять вимірювати свою любов до народу конкретними сумами.

Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА", фото автора. На фото: Олександр Мосєндзов задоволений, що карета витримала випробування варварами



АКТУАЛЬНО!


ВБИВЧЕ ЛИСТЯ


ДИМ ВІД СПАЛЕНОГО ЛИСТЯ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА РАК


Ще трохи – і різкі осінні вітри та перший морозець позривають з дерев останнє відмерле листя. Пік, коли клени, берези масово скидали із себе золоте вбрання, минув, тож тепер виникає питання, куди дівати осіннє листя, яке перетворилось на звичайне сміття. Більшість власників приватних господарств та й деякі двірники, яким добряче набридло підмітати і збирати листя, цю проблему вирішує найлегшим шляхом – спалює його. Восени о цій порі у селах та й на околицях Чернівців – Роші, Садгорі, "Гравітоні" – стоїть такий густий дим, що його, здається, можна різати ножем. Від осіннього чаду й без того загазоване повітря стає важким і гірким. Горить не тільки листя, а й інші матеріали неприродного походження – гума, пет-пляшки, корки, поролон, ДСП, ДВП, поліетилен та багато іншої "хімії". Окрім того, на присадибних ділянках господарі використовують пестициди, що згубно впливають на здоров'я людей. І не лише тих, які страждають, скажімо, на астму, бронхіт, алергію тощо. Досить цілком здоровій людині кілька годин подихати таким смогом, як вона відчує подразнення в горлі, носі, очах, спазми у бронхах, головний біль, запаморочення, нудоту тощо.
Горіле листя, як стверджують фахівці, виділяє сполуки окису азоту, чадний газ, важкі метали, канцерогенну сажу, оксид сірки, а також діоксин – один з найпідступніших отрутохімікатів, відомих людству. Але якщо на цигарках є попередження "Куріння шкідливе для здоров'я", то, приміром, табличку з надписами "Дим від спаленого листя може стати причиною раку" не приб'єш на кожному стовпі чи паркані. Тим часом, якщо питання курити чи не курити кожен вирішує сам, то загазованим повітрям змушені всі дихати в примусовому порядку.
Боротися з цим явищем важко. Міліція каже, що то не її компетенція. За словами начальника відділу дільничних інспекторів Чернівецького обласного УВС Василя Нігди, згідно зі статтею 152 Адмінкодексу "Порушення благоустрою міст, сіл та інших населених пунктів", цим питанням повинні займатися органи виконавчої служби, а також, на його думку, санстанція та екологічна інспекція. Тим часом в облСЕС кажуть, що більше проводять роз'яснювальну роботу, ніж карають штрафами, і що цьогоріч не було складено жодного протоколу. Служба втручається в ситуацію лише тоді, коли отримує від населення скарги. А якщо скарг нема, то, виходить, нема і проблеми...
Як працюють у селах з підпалювачами листя – також відомо, варто лише о цій порі чи весною там опинитись. Органам самоврядування у місті також важко впливати на ситуацію. Начальник відділу з питань благоустрою Садгірської райради Уляна Москалюк каже, що з початком падолисту складено понад 30 адмінпротоколів, де сума штрафів становить від 17 до 51 гривні, ще на 13 чоловік документ оформили за останні кілька днів.
– Ми і кричимо, і сваримося, і просимо, щоб люди не отруювали повітря, бо найбільше радіонуклідів – у листі, а вони у відповідь кажуть: "Наші батьки все життя спалювали листя і не було біди і зараз нічого не буде"... Населення дуже важко переконати, – розповідає Уляна Москалюк.
Начальник відділу каже, що члени громадського комітету самоорганізації населення ходять по Садгорі і попереджають людей, проводять з ними роз'яснювальну роботу, а ввечері залишають чергових, щоб стежили за порядком. Вдень ще сяк-так боротися з порушеннями можна, а після сьомої вечора всі беруться за сірники.
За словами Уляни Москалюк, у вивезенні накопиченого листя населенню сприяють ЖРЕПи, які виділяють техніку. Одна ходка трактора, щоправда, коштує 150 гривень, що не дуже стимулює людей до вивезення сміття з господарства. Однак свідомі господарі кооперуються, так як, наприклад, жителі вулиці Лугової у Садгорі, які зібрали гроші, найняли транспорт і зробили усе для того, щоб вступити у зиму з чистим подвір'ям, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
З цих же позицій вирішує проблему вивезення опалого осіннього листя і директор Центрального парку у Чернівцях Юрій Венгренюк. Щоправда, листя тут вивозять не восени, а весною, адже є дерева, з яких листя опадає аж до першого снігу. Нині товщина листяного покрову під деревами сягає від 5 до 15 сантиметрів, через зиму цей килим поповнюється ще й сухими гілляками тощо. Але щойно настає тепло, збирають ці відходи природи, як кажуть, всім миром. Юрій Захарович каже, що до прибирання парку залучають студентів медуніверситету – до 500-600 кубів вивозять із парку площею у 16 гектарів. Усе листя транспортують на сміттєзвалище. Раніше для цього наймали спецтехніку з КТП, тепер, за словами Ю. Венгренюка, парк має власну пресувальну сміттєвозну машину і не залежить від комунальників, які за куб сміття беруть 24 гривні...

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА"



КОРИФЕЇ


ЛАКШМІ МІТТАЛ ГОТОВИЙ БУВ КУПИТИ "МАЗЕПУ" ЗА 20 МІЛЬЙОНІВ USD,


АЛЕ ВОРОГИ ГЕТЬМАНА ЦЬОМУ ЗАВАДИЛИ


Попри те, що оголошеною метою візиту до Чернівців відомого українського кінорежисера Юрія Іллєнка значилася презентація тритомника "Доповідна апостолові Петру", поціновувачі творчості митця, які, незважаючи на недільний ранок 9 листопада завітали до "Literatur Cafe" КМЦ "Українська книга", змусили маестро говорити не тільки про вічне. Себто доповідна доповідною, але поки творець "Молитви за гетьмана Мазепу" продовжує активно працювати ще на цьому світі, то можна поговорити й про наболіле. Тим більше, що й нагода для цього є. Як-не-як, саме на 9 листопада випав День української писемності та мови, а на 12-е – 300 років відколи у Росії на гетьмана наклали анафему. Щодо книги, то "це не публіцистика і не спогади", а такий собі своєрідний роман-вигадка, в якому йдеться про "стани душі Іллєнка, що не фіксувалися у побутовій реальності". Те ж, що було насправді, апостол Петро і так добре знає.
Кінорежисер, який свого часу працював як оператор з Сергієм Параджановим та фактично відкрив для кіно нашого краянина Івана Миколайчука, досі переконаний, що вороги гетьмана зробили усе від них можливе, щоб знятий ще 2001 року фільм про нього побачила якомога менша кількість людей. Бажання купити права на фільм за 20 мільйонів доларів висловив власник "Криворіжсталі" Лакшмі Міттал. І це при тому, що його виробництво обійшлося у 2,5 млн. Менеджери індійського мільярдера запевняли, що знають ту нішу, заповнивши яку на цьому фільмі можна було б добре заробити. Проте тодішнє керівництво країни, аж надто чутливе до побажань Росії, передало на 5 років права на фільм маловпливовій продюсерській компанії, яка, замість переведення "Молитви..." у систему Dolby Surround Sound та її всебічної розкрутки, просто поклала фільм на полицю. Так тривало донедавна, поки Іллєнко сам не створив міні-продакшн-компанію "Іллєнко-фільм" та не повернув собі права на свій фільм.
Але щасливе закінчення цієї історії, на думку Юрія Іллєнка, зовсім не означає, що хмари над вітчизняним кінематографом розійшлися назавжди. "Доки виробництво фільмів не буде економічно доцільним, годі сподіватися на відродження вітчизняного кінематографа", – переконаний маестро. Наразі ж в Україні просто не залишилося місця, де глядач міг би зустрітися з фільмом вітчизняного виробництва. Чому так відбувається, Юрій Іллєнко пояснив на прикладі Чернівців. Адже тут, як і в більшості міст України, мережа кінотеатрів не лише скоротилася у рази, але й та, що залишилася, належить переважно американським та російським компаніям. Для режисера очевидно, що свої кінотеатри ці компанії першочергово надаватимуть для прокату саме американських та російських картин, щоб швидше відбити вкладені у них кошти, для вітчизняних фільмів місця у них не знайдеться.
Натомість достатньо створити лише 800 – 1000 кінотеатрів, щоб кіновиробництво стало рентабельним. (Для порівняння: у радянські часи кіномережа налічувала 250 кінотеатрів найвищого класу та 25 тисяч кіноустановок по найвіддаленіших закутках України). Дякувати Богу, новітні технології дозволяють здешевити це задоволення до 20 тисяч доларів. Тож є надія, що справа зрушить з мертвої точки. Стосовно ж того, що глядач в українського кіно є, автор "Доповідної апостолові Петру" не сумнівається ні на мить.

Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"



ПРИЗНАЧЕННЯ


НА БУКОВИНІ – НОВИЙ ПРОКУРОР


Минулого тижня до виконання обов'язків прокурора Чернівецької області приступив Йожеф Орос, який досі працював першим заступником прокурора Дніпропетровської області.
Йожеф Орос у 2001-2004 роках очолював прокуратуру Закарпатської області. Працював першим заступником разом з покійним В.Шубою у Дніпропетровську. Він був одним з найбільш ймовірних кандидатів на посаду облпрокурора Дніпропетровської області. Однак Генпрокурор О.Медведько призначив замість загиблого за дивних обставин В.Шуби прокурором Дніпропетровської області Михайла Косюту.
Заступник Генерального прокурора Микола Голомша, який представляв новопризначеного керівника структури, зазначив, що Йожеф Орос прийшов у добре злагоджений колектив, з високопрофесійним рівнем та гарними традиціями.
Колектив Чернівецької облпрокуратури, який вже звик до частих кадрових змін керівництва, представник Генпрокуратури М.Голомша запевнив, що кадрових революцій на Буковині не робитиме.
– Підтримайте прокурора і прокурор підтримає вас, – закликав пан Голомша присутніх, серед яких були представники різних гілок влади, керівники буковинського суду, міліції тощо.
Голова облради Іван Шилепницький сказав, що у Йожефа Ференцовича, як і у колишнього прокурора Михайла Косюти, "теж є творчі задатки і він готовий посприяти реалізації його творчого потенціалу на Буковині".

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА"



ГАРЯЧА ДОБА


У краї набудували трохи більше, ніж торік


Майже 200 тисяч квадратних метрів здано в експлуатацію на Буковині за 9 місяців цього року. Це на 3,5% більше, ніж торік. 41% з цього житла зведено у Чернівцях, – повідомили у Головному управлінні статистики в Чернівецькій області. Найбільше житла збудували у цьому році у Новодністровську – 8,3 раза та Путильському районі – в 1,9 раза. Ріст спостерігався також у Хотинському (на 37%), Сторожинецькому (34%), Новоселицькому (22%) районах та Чернівцях (17%). Середній розмір збудованих квартир на Буковині становив 139 квадратних метрів. У сільській місцевості середня площа житла становила 178 квадратних метрів.

Борги за тепло скорочуються, але повільно


За перші десять днів опалювального сезону для централізованої подачі тепла вже використано газу на 1 млн 467 тис. грн та електроенергії на 411 тисяч гривень. Водночас за минулий тиждень чернівчани за послуги теплопостачання сплатили лише 379 тисяч гривень, а з 23 жовтня в рахунок погашення боргів – 855 тисяч гривень. 41 будинок залишається без теплоносія через значні борги. Як повідомили в прес-центрі мерії, першими з цих будинків, які отримають тепло, будуть ті, які скоротили борг хоча б наполовину.

Ветеринари застерігають чернівчан від африканської чуми


Захворювання на африканську чуму свиней зареєстровано на території Ставропольського краю Російської Федерації. Тому Чернівецьке міське управління ветеринарної медицини закликає чернівчан закуповувати м'ясо і м'ясопродукти лише в місцях організованої торгівлі, забій тварин проводити тільки з дозволу та під наглядом ветеринарів, у випадку підозри на захворювання тварин звертатися до державних ветеринарних установ. Власників установ громадського харчування попереджено про необхідність виготовляти продукти із сировини тваринного походження тільки при умові наявності супровідних документів, які підтверджують їх походження, якість та безпеку, – повідомили в прес-центрі мерії.

Оковита дорожчає!!!


Відповідно до постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" з 15 листопада 2008 року запроваджуються нові мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни. Зокрема, як повідомили в Регіональному управлінні Департаменту САТ ДПА України в Чернівецькій області, наприклад, згідно з нового розрахунку, вартість однієї пляшки горілки в тарі ємністю 0,5 л., міцністю 40% об'ємних одиниць, в оптовій торговельній мережі становитиме не менше 11,67 грн, відповідно в роздрібній торговельній мережі – 14,0 грн.

Заморожена пам'ять


Ще з осені 2004 року приміщення, де розташовано Державний архів Чернівецької області (вулиця Шевченка,2) взагалі не опалюється, – повідомила начальник відділу контролю у сфері органів влади і оборони КРУ в області Орися Петрюк. Тоді як для належного зберігання документів національного архіву у приміщенні необхідно постійно підтримувати відповідну температуру, вологість тощо. Три зими без стаціонарного опалення тут також працюють живі люди, а не машини, які для роботи потребують відповідних умов. Проте попри складні умови роботи та зберігання 4093 фондів, з яких 1119 – дорадянського періоду, 1485604 одиниці документів постійного строку зберігання та 188 унікальних документів, працівники архіву ще й примудряються самостійно заробляти. Так, у 2003-2006 роках вони обслужили безліч громадян та юридичних осіб з їх зверненнями, а також взяли участь у 3 міжнародних науково-дослідних конференціях, заробивши при цьому немало-небагато, а лише від закордонних замовників 14670 доларів США в 2003 році, 24461 – в 2004 році, 25786 – в 2005 році та 17063 – в 2006 році, або в національній валюті загалом майже півмільйона гривень.

Ще один пам'ятник Воробкевичу відкрили у спальному районі


Всупереч ще зимовим протестам представників інтелігенції, які застерігали міську владу від планів перенести пам'ятник славетного буковинця – композитора, письменника, педагога, священика та громадського діяча Сидора Воробкевича зі скверу навпроти будівлі Чернівецького нацуніверситету на окраїну міста, 7 листопада новий пам'ятник таки відкрили. Громадськість вважала, що для встановлення одного з перших пам'ятників часів здобуття Україною незалежності, до того ж встановленого за кошти громади, сквер на вул. Коцюбинського було обрано не випадково, оскільки саме через його територію пролягав щоденний шлях Сидора Воробкевича впродовж півстоліття – від початку 1850-х років, коли він став вихованцем духовної семінарії, аж до початку ХХ століття. Проте новий пам'ятник все-таки встановили у новому мікрорайоні, на вулиці імені Воробкевича, спорудження якої лише завершується, на території ЗОШ №27. Це перший пам'ятник у Чернівцях у спальному мікрорайоні міста. Бюст пам'ятника автору вже хрестоматійної посвяти мові "Мово рідна, слово рідне" відлили у Львові, а постамент встановили із чорного граніту. Автор пам'ятника Сидору Воробкевичу в Чернівцях – місцевий скульптор Микола Лисаківський. Меценатом, який оплатив виготовлення і встановлення пам'ятника, став депутат міської ради, підприємець Михайло Гросу (батько популярної юної співачки Аліни Гросу).

Троє студентів стали комуністами


Сотня чернівецьких пенсіонерів відзначила чергову річницю жовтневого соціалістичного перевороту у Петрограді. Урочистий мітинг 7 листопада спільно провели активісти КПУ, СПУ, Блоку Вітренко та "Руського блоку". Серед присутніх було кілька студентів, яким секретар обкому КПУ Віктор Черненко вручив партійні квитки. Мітинг "лівих" у Чернівцях проходив під партійними прапорами та гаслами "Ющенко та Тимошенко – геть!", "Реабілітація ОУН-УПА – злочин перед Україною", "Союзу – так! НАТО – ні!". Учасники зібрання прийняли резолюцію, у якій вимагають закріпити позаблоковий статус України, не приймати жодних рішень щодо поглиблення співпраці з НАТО без широкого народного обговорення, внести зміни у законодавчу базу, яка регламентує членство України в СОТ, не допускати проявів націоналізму в державній політиці. Місцеві опоненти комуністичної ідеології цьому зібранню не перешкоджали. Завершився мітинг покладанням квітів до пам'ятника Воїну-визволителю. Мітинги "лівих" на Буковині відбулися також у Сокирянах (75 учасників) та Хотині (40 учасників).

У Чернівцях від Росії вимагають виплатити компенсації жертвам голодомору


Чернівецька обласна громадська організація "Патріот України" за підтримки обласної державної адміністрації провела біля пам'ятника воякам Буковинського куреня акцію "33 хвилини". Організатори акції поіменно назвали організаторів геноциду української нації у 1932-1933 рр., вказавши їх національність та партійну приналежність, – повідомили організатори акції. Під час її проведення йшлося про те, що відповідальність за організацію та запровадження геноциду українського народу – Голодомору – лежить на окремих етнічних групах, Російській Федерації як правонаступнику Радянського Союзу, Комуністичній партії Російської Федерації. Учасники акції вимагають від винних публічно покаятися за вчинене, виплатити матеріальну компенсацію жертвам, які пережили Голодомор, у вигляді надбавок до пенсій тощо. Вони також вимагають заборонити діяльність КПУ, визнати її ідеологію як злочинну і знести усі пам'ятники ідеологам комунізму та винуватцям Голодомору на території України. Завершальний етап акції "33 хвилини" відбудеться 22 листопада, напередодні Дня пам'яті жертв Голодоморів, на Михайлівській площі у Києві.

Три кілограми шкідливих речовин на наші голови


За 9 місяців цього року стаціонарні джерела на Буковині викинули в атмосферу 2,7 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 11% менше, ніж за аналогічний період торік. Викиди в атмосферу здійснювали 147 підприємств, з них 40% розташовані у Чернівцях. В середньому одне підприємство області викинуло 18 тонн забруднюючих речовин, – повідомили в Головному управлінні статистики в Чернівецькій області. У структурі викинутих в атмосферу шкідливих речовин на Буковині переважали речовини у вигляді суспендованих твердих частинок та неметанові легкі органічні сполуки, яких було викинуто відповідно 735 та 667 тонн. Крім того, у повітря потрапило 106 тис. тонн діоксиду вуглецю. Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км території області становила 0,3 тонни забруднюючих речовин. Найвищий цей показник у Чернівцях – 5,4 тонни на 1 кв.км, а серед районів – у Герцаївському (0,8 тонни на 1 кв.км). У розрахунку на одного мешканця краю викинуто 3 кг шкідливих речовин.

Кожен десятий буковинець порушував правила дорожнього руху


Понад 86 тисяч справ про порушення правил дорожнього руху розглянули цього року суди Буковини. Фактично кожен десятий буковинець притягався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, – повідомили в територіальному управлінні Державної судової адміністрації в Чернівецькій області. Суди Буковини розглянули в цьому році 237 справ про ДТП з тяжкими наслідками. Найменш дисципліновані на дорогах мешканці Шевченківського району Чернівців, де до відповідальності притягали 13,1 тисячі водіїв. Найбільш дисципліновані водії Путильського району, яких лише 2 тисячі разів викликали до суду за порушення правил дорожнього руху.

В області економлять на харчуванні безпритульних дітей


Із загальної кількості випускників шкіл-інтернатів у Чернівецькій області лише 42% продовжили навчання, з яких 56% вступили до професійно-технічних училищ, 17% – до коледжів та 8,8% – до вищих навчальних закладів, – повідомили у прес-службі КРУ в Чернівецькій області. У ході аудиту КРУ ефективності використання бюджетних коштів, виділених для надання субвенції на виплату соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей встановлено, що, незважаючи на значний обсяг фінансування цих видатків (2,6 млн грн), на Буковині збільшується кількість дітей, яких було повернено до інтернатних закладів з опікунських або прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. КРУ також встановило, що при виділенні коштів на утримання притулку були не враховані натуральні норми забезпечення безпритульних дітей всім необхідним, зокрема, витрати на харчування однієї дитини притулку у 2007 році були на 32% менші від норми – при нормі забезпечення однієї дитини в рік 6,3 тис. грн фактичні витрати становили 4,3 тис. грн. За даними служби у справах дітей ОДА, в порівнянні з кінцем 2005 року кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у Чернівецькій області зросла майже на 17%.

Найвищу оренду за землю платитимуть казино, а найменшу - церкви, партії та громадські вбиральні


Нове положення про порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки вступає у дію в Чернівцях з
1 січня наступного року. Розмір орендної плати та земельного податку визначатимуть за формулою. Орендна плата залежатиме від функціонального призначення та економіко-планувальної зони, у якій розміщена ділянка. Зокрема, в історико-культурній заповідній частині міста при визначенні земельного податку застосовується коефіцієнт 1,5, – повідомили у прес-центрі міської ради. Пільги при встановленні ставки орендної плати за землю у Чернівцях отримали приватні навчальні заклади для дітей (школи, дошкільні дитячі установи), релігійні, громадські та благодійні організації, політичні партії, громадські вбиральні, а також громадяни при будівництві індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та влаштуванні проїзду до власної земельної ділянки. Для них ставка орендної плати встановлена у розмірі 1% від земельного податку. Найвищі ставки орендної плати за землю у Чернівцях встановлено для нічних клубів, казино, інших закладів грального та шоу-бізнесу, більярдних, кегельбанів (10% від земельного податку), комерційних банків, фінансових та кредитних установ, банкоматів (7%), нотаріальних, брокерських, маклерських, букмекерських, рекламних контор та агентств нерухомості, пунктів обміну валют, пунктів продажу лотерейних білетів, об'єктів для торгівлі нафтопродуктами (6%).

Гостра кишкова інфекція знову у чернівецьких дитсадках?


Станом на 11 листопада захворіло 38 дітей, у яких є ознаки гострого гастроентероколіту. З них 23 госпіталізовано в обласну клінічну лікарню, 15 – лікується амбулаторно. Стан дітей легкий та середньої важкості. За останню добу отримано 8 термінових повідомлень з попереднім діагнозом гострий гастроентероколіт. З них 2 дітей госпіталізовано, 6 – на амбулаторному лікуванні. Випадки захворювання зареєстровано в 19 дошкільних навчальних закладах міста, найбільше в ДНЗ №9 (8 випадків), №52 та №5 (по 5 випадків). Проводиться бактеріологічне та вірусологічне обстеження хворих та контактних з ними осіб, в тому числі персоналу дошкільних установ. Бактеріологічне обстеження вже пройшли 247 осіб, в т.ч. 139 дітей та 108 осіб з числа персоналу. На бактеріологічне та вірусологічне, фізико-хімічне дослідження взято проби питної води, залишків страв, харчових продуктів, змивів, в тому числі 4 види молочної продукції (сметана, сир, кефір, йогурт), яка поставляється у дошкільні заклади. Лабораторні дослідження тривають, причина захворювання встановлюється повідомили у прес-центрі міськради.
Схожа ситуація у Чернівцях була у середині вересня, коли з підозрою на гостру кишкову інфекцію до лікарів звернулися батьки 86 дітей. Три садочки довелося закрити, але остаточне джерело інфекції так і не визначили. Прокуратура порушила кримінальну справу, але про результати її розслідування так і не повідомили.

ПОСТФАКТУМ


ЧЕРНІВЕЦЬКИХ ДІВЧАТ ВЕРБУВАЛИ У КИЇВ ДЛЯ СЕКС-ПОСЛУГ


Затримано злочинну групу з чотирьох осіб, які вербували для занять проституцією дівчат-підлітків із неблагополучних сімей та таких, що не мали постійного місця проживання. Особливу увагу вербувальники звертали на неповнолітніх дівчат-сиріт, з якими легше було домовитись, обіцяючи їм високооплачувану роботу. Злочинці заводили з такими особами знайомства у барах, нічних клубах та на дискотеках, "опрацьовували" їх, гарантуючи роботу у Києві, де вони нібито мали доглядати у сім'ях за дітьми та престарілими.
Тих, хто погоджувався на умови, сутенери поселяли у столиці в орендовані квартири, де за дівчатами приглядав охоронець. Інший охоронець возив їх на столичні "стометрівки", там неповнолітніх чернівчанок примушували займатись проституцією. Дівчатам заборонено було спілкуватись з будь-ким, за це їх жорстоко карали. Одну з юних заручниць лише за те, що вона розмовляла з незнайомцем, охоронець вивіз до озера, зв'язав її тросами руки та ноги і опускав у воду. Знаючи, що неповнолітня боїться води, її погрожували втопити в озері.
Сьогодні, за словами начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Чернівецького УВС Олександра Раренка, вже встановлено п'ять потерпілих буковинок, яких у такий спосіб завербували у секс-рабство.
Цю та іншу інформацію минулого вівторка журналістам оприлюднили під час прес-конференції начальник крайової міліції, генерал-майор Георгій Проскурняк та його заступники. Пан Проскурняк назвав цифри злочинності на теренах області за 10 місяців, що свідчать: за цей період зареєстровано 4393 злочини проти 4284 у 2007 р., тобто ріст злочинності становить 2,5%. Однак генерал запевнив, що "цей факт жодним чином не свідчить про ускладнення криміногенної ситуації, а пов'язаний з активізацією роботи на окремих напрямках оперативно-службової діяльності".
За словами пана Проскурняка, за 10 місяців розкрито всі вбивства, розбої, згвалтування, важкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті, тощо.
Тривожним, на його думку, залишається факт того, що з початку року у ДТП загинула 81 людина, травмовано 564 особи, це в кілька десятків разів трагічніші цифри, ніж під час великомасштабної руйнівної цьогорічної повені, яка завдала області збитки на мільйони гривень.
Начальник буковинської міліції сказав журналістам, що у зв'язку з цим правоохоронці великі надії покладають на новий закон про безпеку дорожнього руху, який незабаром вступить у дію.

Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА"



ДОБА ІСТОРИЧНА


ПРО ЧЕРНІВЕЦЬКИХ БАРАНІВ, КАЦАВЕЛЛ І ПЕТРУШОК



ДВІСТІ РОКІВ ТОМУ В ЧЕРНІВЦЯХ БУЛО 400 ДОМОВОЛОДІНЬ


(Закінчення. Поч. у №№14,20,29)
Деякі чернівчани, які мешкали у Чернівцях у XVIII ст., нерідко мали вельми чудернацькі прізвища чи прізвиська, що їх доніс до нашого часу з 1787 р. протокол межувальної комісії на чолі з ротмістром Й. Пітцеллі. Нагадаємо читачам, що в протоколі було зазначено всіх власників земельних ділянок (парцел), а кожній ділянці присвоєно порядковий номер і, крім того, складено план, завдяки якому можна приблизно визначити місце проживання тієї чи іншої особи в тодішніх Чернівцях.
З багатьох сотень міщан, мабуть, найбільш звучне прізвище мав юдей Ісаак Шмюлль Аданіє Мадера, який продав купцю Францу Ульріху невеличку ділянку (№ 97) на нижньому розі нинішніх вулиць Головної і митрополита А. Шептицького всього за ... 350 флоринів. Незабаром, у 1788-1789 рр., на цьому місці було збудовано капітальний купецький дім, який стоїть й досі (вул. Головна, ч. 37). Сам Ісаак Аданіє Мадера проживав у маленькому будиночку в горішній частині теперішньої вул. А. Барбюса, на її лівій стороні. Він одержав цей дім із землею (парцела № 24) як посаг від тестя Шмюлля Ізраеля Форгауза в 1784 р. і, мабуть, з вдячності додав до свого імені ще одне – Шмюлль.
Діяльний І.Ш.А. Мадера не міг сидіти склавши руки. У 1786 р. він взяв участь в аукціоні, на якому продавався будинок покійного юдея Лазара, який, мабуть, перед кончиною вліз у борги. Дім і величенька ділянка землі розташовувалися на початку нинішньої вул. Ю. Гагаріна. І.Ш.А. Мадера придбав це майно за 184 фл. 30 кр.
Неподалік, на розі нинішніх вулиць П. Сагайдачного і Шепетівської, проживав ювелір Шмулль Ітціг "з німецьким прізвиськом Кьоніг", тобто "Король". Трикутну в плані ділянку (№ 56) він купив у 1776 р. у Параскіци Даскаліци за 38 фл.
На початку нинішньої вул. А. Барбюса, на її лівій стороні, власником невеликої ділянки № 13 був Герш Порох, який, як зазначено в протоколі 1787 р., успадкував її від свого тата, той помер багато років тому, й "одержав її від дідів". Сусідніми ділянками № 14 і 15 володіли його брати Гіллель Янкель і Юдель Якоб. Останній мав "німецьке прізвисько Шміденауер".
Далі по тій самій вулиці, на ділянці № 17, проживав тесть І.Ш.А. Мадери – Шмюлль Ізраель "з німецьким прізвиськом Форгауз". Він купив цю парцелу ще в 1749 р. за 70 турецьких золотих у Теодора Ботошанула, котрий, у свою чергу, придбав це майно в Івана Воронки з Горечого. (Прізвище Воронка було поширене в Горечому у XVIII-XX ст. У переписній відомості з червня 1774 р. як жителі цього "міського" села згадувалися Костянтин, Андрій і Василь Воронки, а також Кирило, зять Воронки. Авторові відомі також громадяни ФРН – переселенці з Чернівців на прізвище Воронка, які пам'ятають, що їхні предки були жителями Горечого).
Серед старожилів нинішньої вулиці А. Барбюса варто згадати сусідку Шмюлля Ізраеля Форгауза на ім'я Зельта, вдову по Абрагаму Чапсу, який придбав дім із землею (парцела № 18) в 1753 р. у Глігораша Кацавелли за 45 фл. До речі, останній колись володів також ділянкою з південного боку нинішньої пл. Філармонії, де на початку ХХ ст. постав готель "Брістоль" (тепер гуртожиток медичного університету).
Сусідом цієї п. Зельти з другого боку, в напрямку нинішньої вул. Одеської, був Янкель Лазар "з німецьким прізвиськом Келльгаммер", який успадкував дім від тата, що помер у 1778 р. Покійний збудував хату на ділянці (№ 19), яку йому безплатно виділила міська влада в 1762 р. Які ж чуйні люди були в раді міста у середині XVIII ст. От би зараз таких!
Ще нижче по нинішній вул. А. Барбюса, з її правого боку, проживав Сандул Муха, який "успадкував цей дім із землею від своїх батьків" (ділянка № 227). Крім того, в західній частині міста, неподалік від резиденції, проживав Петро Муха, який у 1781 р. продав свою хату і землю кондитеру Йосифу Лутцу. Відомий історик Чернівців Р.Ф. Кайндль вважав родину Мух німцями за походженням, які, мовляв, романізувалися. На якій підставі? Можливо, через "німецьке" ім'я Сандул (Олександр) чи прізвище Муха? Проте цей міщанин не вмів навіть підписатися – ані німецькою, ані молдавською. Натомість під записом у протоколі поставив хрестик. Свого часу івано-франківський історик В. Грабовецький написав книжку про "найбільше народне повстання в Україні в XV ст.", ватажком якого був якийсь Муха. Можливо, чернівецький Сандул Муха був його нащадком?
У місті проживали не тільки "мухи", але й "барани", точніше, "берани". Одним з них був Семен Петрушка, який, згідно із записом у протоколі 1787 р., володів парцелою № 195. Там зазначалося, що "Симон Петрушка (Petruschka) купив цю землю у Штефана, сина Петра Андрієша, в 1774 році". Ділянка розташовувалася на нинішній вул. Н. Яремчука, неподалік від її злиття з вул. Руською. Цей С. Петрушка служив у загоні беранів, яких австрійці називали баранами. Проте в молдавський період (тобто до 1 вересня 1774 р.) беранами (bаrani, берань) називалися службовці старостинського підрозділу, які виконували обов'язки піших судових виконавців. Наприкінці перебування Чернівців у складі Молдавського князівства цей загін, що нараховував 79 беранів, очолював капітан, мазил (дворянин 3-го рангу) Ставер. Свого часу він був власником ділянки № 390. У протоколі 1787 р. було зазначено: "Андрій Дашкевич, молдавський писар, купив цей дім із землею і садом в 1776 році у певного Ставера, колишнього капітана (gewester Capitaine), за 130 фл.". Ця ділянка розташовувалася між нинішніми вул. І. Богуна, 28 Червня і Ч. Дарвіна.
До речі, той самий Андрій Дашкевич, "молдавський писар", купив парцелу № 414, розташовану на межі (готарі) с. Клокучки "у Марії, сестри Іванка Барана, в 1766 році і від Василя Москаля в 1780 році за 36 фл.". Згаданий в цьому записі Іванко Баран служив у загоні беранів, унаслідок чого його "звання" перетворилося згодом на прізвисько чи прізвище.
Зате цілком прозоре походження прізвиська іншого чернівчанина – Андрія Цапка (Andrei Zappek), якому "тутешній міський магістрат" безплатно виділив частину ділянки № 177, що розташовувалася між нинішніми вулицями Т. Шевченка та Л. Кобилиці в їхній середній частині.
До чернівецьких старожилів належав також Андрій Цулуйко (Zuluiko) на прізвисько Караджіу (можна перекласти зі старомолдавської як "Візник"). За молдавської доби він служив у загоні беранів і володів великою ділянкою № 373, яку спадкував від свого батька Семена. Вона розташовувалася по лівій стороні нинішньої вул. І. Богуна. Щоправда, А. Цулуйко не дожив до 1787 р., тому в межувальному протоколі зазначалося, що "після нього залишилися чотири доньки, з яких тут присутня одна – Анастасія".
Декілька давніх чернівецьких сімей носили прізвище Котюшка, Котюшко. Для прикладу, Іллюка Котюшка володів хатою з ділянкою (№ 375), яку він спадкував від батька Теодора, що помер у 1757 р. Ця парцела знаходилася на розі нинішніх вулиць 28 Червня та І. Богуна.
Досить рідкісне прізвисько мав і чернівчанин Антон Паска (Paska), який в 1775 р. одержав хату із землею як посаг від свого тестя Степана Руса. Ця ділянка розташовувалася по лівій стороні нинішньої вул. П. Сагайдачного, приблизно навпроти вул. М. Садовського.
Після приєднання Буковини і Чернівців до Австрії у місті почали селитися етнічні австрійці, які нерідко теж мали вельми кумедні прізвища. Для прикладу, засновником знаменитої чернівецької династії сажотрусів був Франц Нойнтойфель. Його прізвище перекладається буквально як "Дев'ять чортів", можливо, через специфіку його професії. Він величав себе "майстром сажотрусіння". 1784 року Ф. Нойнтойфель купив за 20 фл. у буковинського єпископа Дософтея (Досифея) земельну ділянку (№ 284), на якій нині розташована східна (апсидна) частина церкви св. Параскеви.
Сусідом Нойнтойфеля був "міщанський годинникар" Августин Айзенбарт, прізвище якого перекладається як "Залізна борода". Він був власником великої ділянки № 285, яку теж придбав у єпископа Дософтея 1784 року за 73 фл. Вона розташовувалася між нинішньою церквою св. Параскеви і салоном "Лілея" (колишня головна вартівня).
Один з перших різників австрійського походження – Валентин Маршал відкрив свою м'ясну лавку на ділянці (№ 10), яку йому виділила крайова адміністрація, хоча земля належала Путнянському монастирю. Вона знаходилася на початку нинішньої вул. Ю. Гагаріна, навпроти зупинки "Вул. П. Сагайдачного". Там Маршал збудував дім, конюшню і хлів. У 1785 р. він помер і все це майно успадкувала його вдова Маргарита Маршалова (Marschallin).
До відомих чернівчан належав Йоганн Пауль Фогель, тобто "Пташка". Походив він з Відня, служив у Чернівцях як військовий кур'єр, після закінчення служби працював канцеляристом у військовій адміністрації Буковини. 1781 року Фогель придбав ділянку у юдея Пьюме за 38 фл., а наступного року прикупив ще й сусідній грунт за 42 фл. 30 кр. у того самого юдея. Ця об'єднана ділянка (№ 317) розташовувалась посередині правої сторони вулиці, яку пізніше називали Мучною, потім – Поштовою, а нині – О. Худякова. На ній Фогель спорудив дім і конюшню. Мабуть, саме в цьому будинку 1 січня 1783 р. було відкрито першу постійну пошту в Чернівцях. Й.П. Фогель став цісарсько-королівським поштмейстером, тобто завідувачем пошти. Згодом він купив на аукціоні за 289 фл. ще один будинок з ділянкою (№ 315), який розташовувався на розі нинішньої вул. О. Худякова і Центральної площі. Будівля займала лівий бік майданчика, на якому тепер стоїть пам'ятник Т. Шевченку.
Нарешті, в протоколі 1787 р. звертає на себе увагу гордий підпис: "Сазана (замість Сюзанна. – О.М.) Штам, дворянка фон Штамсберг, вдова старшого лейтенанта, рукою власною". У самому записі йдеться про "хатинку із землею", яку вона купила у Марії, доньки Кацавелли, за 9 фл. 40 кр. Ця невелика ділянка (№ 334) розташовувалася по правій стороні нинішньої вул. М. Заньковецької, трохи вище від пл. Філармонії.
Ці прізвища і прізвиська належали людям, які почали розбудовувати нові Чернівці, хоча потрібно було ще понад століття, щоб місто набуло цивілізованого європейського вигляду і прониклося духом багатокультурної толерантності.

Олександр МАСАН, доцент ЧНУ, спеціально для "ДОБИ". Ілюстрації: Старий ринок – центр міста у XVIII ст.



СВОЄ МІСЦЕ


ЧЕМПІОН... НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ПОЛОТНІ,



АБО ЯК МОНТЕР СТАНЦІЇ "НЕПОЛОКІВЦІ" ВІЦЕ-ЧЕМПІОНОМ ЄВРОПИ СТАВ


Він не прославився видатними звершеннями у науковій чи духовній сфері. І посада, котру обіймає, більш ніж прозаїчна – монтер колії на залізничній станції "Неполоківці" (Орошани). Однак ім'я Танасія Маковійчука відоме далеко за межами нашої держави. Принаймні людям, які мають хоч якийсь стосунок до рогейну – свого роду командного спортивного орієнтування по пересіченій місцевості протягом визначеного періоду часу. Бо він – віце-чемпіон Європи з цього виду спорту. Справжній, офіційно коронований нинішнього року на відповідних змаганнях у Санкт-Петербурзі.
Срібний призер континентального чемпіонату – і отак буденно просапує бур'янці, що де-не-де проросли вздовж виблискуючого залізничного полотна?!
– Саме так воно і є, – сміється Танасій Миколайович. – Скажу більше: той, яким я був до 1991 року, і той, якого бачите тепер, – дві абсолютно різні людини.
У це важко повірити, але так воно є насправді. Бо дійсно у "критичному" чоловічому, тобто в межах 40-45 років віці, життя монтера колії зробило крутий поворот. Доти, як сам каже, був звичайним собі мужчиною: курив цигарки, випивав. Не так, щоб дуже, проте...
– Ніхто мене не змушував так чинити, – говорить Маковійчук. – Просто самому набридло. Подумав, що зможу обійтися без отих згубних звичок. Та й для здоров'я корисніше буде.
Вирішив, як відрізав. Сталося це 17 років тому. У вільний від роботи і домашніх справ час почав робити невеликі пробіжки, вдався до холодних умивань. Друзі, сусіди дивувалися: "Що сталося з Танасієм?".
Про несподівано виниклого в Неполоківцях бігуна дізналася голова райради ФСТ "Колос" Наталя Кудельницька. Запропонувала йому взяти участь у районних змаганнях ветеранів. Перша проба пера виявилася успішною, і Маковійчук здобув право виступу вже в обласному чемпіонаті із сучасного п'ятиборства, що проводився у Хотині. В плаванні, стрільбі, метанні гранати та забігові у 60 метрів дебютант нічим не вирізнявся з-поміж суперників, зате у двокілометровому кросі обійшов усіх на півкола. Що й принесло йому третє місце в загальному заліку.
І пішло-поїхало. Важко сказати, в скількох ветеранських турнірах з тих пір брав участь Танасій Миколайович. Він – чемпіон України з бігу на дистанції 100, 400, 800 і 5 тисяч метрів та рогейну серед спортсменів віком понад 55 років, переможцем і призером ряду міжнародних змагань. У тому числі і згадуваної вище першості Європи. Здебільшого в останньому виді виступає в парі з Григорієм Бордіяном чи Володимиром Бурачком з Червоної Діброви (Глибоцький район).
Спортсмена часто можна бачити на автотрасі "Неполоківці-Кіцмань". Він назвав таку цифру "412". Саме стільки разів Маковійчук уже пробігав від рідного селища до районного центру і назад. Дістанеться до міського стадіону, зробить на ньому коло і – додому. За один такий рейс накручує рівно 30 кілометрів. Біжить по асфальту під сигнали проїжджаючих автомашин та здивовано-захоплені вигуки їх водіїв. Чимало з них уже знають атлета, вітають його помахами рук і посмішками!
– Що дає мені біг? – відповідає віце-чемпіон на моє останнє запитання. – Перш за все – здоров'я, бадьорість, гарний настрій. І омолоджує організм, що сам бачу і відчуваю. Як було би добре, якби більше наших краян зайнялися ним!

Михайло ЯРОВИЙ, Кіцмань, "ДОБА". На знімку: Танасій Маковійчук на Олімпійському стадіоні в Києві


© 1998-2014. Усі права застережено. Інформація є інтелектуальною власністю редакції газети "Доба". Передрук чи будь-яке інше поширення інформації — лише з посиланням на першоджерело.